Знищення Мі-26 у Чечні 19 серпня 2002 року

Знищення Мі-26 в Чечні 19 серпня 2002 — найбільша авіакатастрофа в історії російських збройних сил. Сталася через враження військово-транспортного вертольота Мі-26 ракетою із переносного зенітного ракетного комплексу «Игла». Додатковою причиною, яка збільшила кількість загиблих, став збіг обставин: надмірна перевантаженість гелікоптера та падіння його на мінне поле. Є однією з найбільших авіакатастроф в історії Росії[1].

Знищення Мі-26 у Чечні 19 серпня 2002 року
Mi-26 (3).jpg
Загальні відомості
Дата  19 серпня 2002 року
Характер  Аварійна посадка через загоряння двигунів внаслідок ураження ракетою правого двигуна
Причина  бойове пошкодження, спричинене вогнем ПЗРК
Повітряне судно
Модель  Мі-26

Розвиток подійРедагувати

19 серпня приблизно о 16:10 за московським часом гелікоптер Мі-26, що належить армійській авіації Сухопутних військ, вилетів з аеродрому Моздок і взяв курс на базу в Ханкалі . На борту знаходилися військовослужбовці, які поверталися до місця служби після відпустки, а також контрактники та солдати термінової служби, які летіли до Чечні на заміну товаришам по службі. Через нельотну погоду в попередні дні в Моздоку зібралася досить велика кількість військовослужбовців, які чекають вильоту до Чечні. З цієї причини гелікоптер був сильно перевантажений.

О 16:54 Мі-26 був за кілька кілометрів від аеродрому Ханкали і робив маневри, заходячи на посадку. У цей час командир екіпажу майор Алєґ Батанов передав на землю, що почув вибух в районі правого двигуна та отримав попередження бортових систем про виникнення пожежі. Побоюючись, що вогонь перекинеться другий основний двигун, Батанов терміново почав знижуватися.

Під час аварійної посадки Мі-26 жорстко вдарився хвостом об землю. Військовослужбовці, які знаходилися біля дверей, встигли вискочити з вертольота, що горів, деякі з військовослужбовців змогли вибратися через бічні і задні ілюмінатори. Екіпаж також безпечно евакуювався — він був у кабіні, яка практично не постраждала від удару. Однак за вдалим збігом посадку було здійснено прямо на мінне поле, що захищало базу в Ханкалі від атак сил оборони Ічкерії. З цієї причини гасіння палаючого вертольота було неможливе, а евакуація поранених — утруднена. Після того, як сапери проробили в мінному полі кілька проходів, гасити було вже нічого.

ЗагибліРедагувати

Внаслідок падіння вертольота, пожежі та підривів на мінах загинуло 127 осіб. 117 загинуло на місці і ще 10 померли згодом у шпиталях. 20 серпня президент Росії Володимир Путін оголосив 22 серпня днем жалоби в Росії.

РозслідуванняРедагувати

Слідство встановило, що основною причиною авіакатастрофи є ураження гелікоптера ракетою з ПЗРК «Игла», а причиною великої кількості жертв стало двократне перевантаження гелікоптера, тому пілотам було важко здійснити безпечну аварійну посадку.

Застосування по гелікоптеру ПЗРКРедагувати

З матеріалів судового слідства, протоколів допитів, показань та долученого до справи відеозапису катастрофи випливає, що атаку скоїло п'ять оборонців. 19 серпня 2002 року вони прибули до 6-го мікрорайону Грозного, розташованого неподалік бази «Ханкала». Там у напівзруйнованому двоповерховому будинку, що на вулиці Тухачевського, вони обладнали позицію для ведення вогню. Завдання було вразити будь-який гелікоптер, маршрут якого з Моздока пролягав через 6-й мікрорайон. О 16:54 над Ханкалою з'явився гелікоптер Мі-26, який летів на базу в Ханкалі. У напрямку вертольота було здійснено пуск ракети з ПЗРК «Іґла». За п'ять секунд ракета на висоті 180—200 метрів вразила правий двигун вертольота.

29 квітня 2004 року Ростовський обласний суд визнав Доку Джантемірова винним у тероризмі та вбивстві та засудив до довічного ув'язнення з відбуванням покарання в колонії особливого режиму. За версією слідства, сам Джантеміров за гелікоптером не стріляв, проте він підготував зенітний ракетний комплекс «Іґла», передав його стрільцю, віддав команду на вогонь, вигукнувши по-чеченськи «Пуск!», а потім зняв загибель вертольота на відеокамеру[2].

3 вересня 2008 року Верховний суд Чеченської республіки повторно засудив до довічного ув'язнення Султана Мацієва, Шамсутдіна Салаватова та Вісхана Хабібулаєва. У липні 2005 року засуджені Салаватов, Мацієв і Джантемірів отримали довічний ув'язнення, а Хабібулаєв — 13 років колонії. Як було встановлено, Мацієв у лютому 2000 року вирішив створити власний загін, куди увійшли Салават і Хабібула[3]. Фінансово підтримував їх Басаєв, який у 2001 році виділив кошти на закупівлю переносних зенітно-ракетних комплексів та відрядив до загону Джантемірова (який, за версією слідства, пройшов спецпідготовку в одному з таборів терористів). Наприкінці 2001 року їм вдалося купити в Грузії та таємно перевезти до Чечні вісім ПЗРК «Іґла». З них були збиті три вертольоти Мі-8, а також Мі-26 під Ханкалою[4].

Перевантаженість гелікоптераРедагувати

Причиною великої кількості жертв стало грубе порушення правил польотів через майже двократне перевантаження. У технічних документах на вертоліт Мі-26 записано, що він може за умови повної заправки перевозити 82 особи, або вантаж вагою 20 тон[5]. Загалом на борту Мі-26 перебувало майже 150 людей. Це сталося як через нельотну погоду (і, як наслідок, велику кількість військовослужбовців, які чекають у Моздоку відправки до Чечні), так і через хронічний брак військово-транспортних вертольотів. Через це порушувався наказ міністра оборони № 225 від 1997 року, який забороняв перевезення особового складу на вертольотах Мі-26, Мі-6 та Мі-14.

7 вересня 2002 року міністр оборони Росії Сергій Іванов публічно оголосив наказ № 059, в якому догану було оголошено заступнику міністра оборони Миколі Кормільцеву[ru], командувачу військ Північно-Кавказького військового округу Ґєннадію Трошеву, першому заступнику головкому Сухопутних військ Алєксандру Морозову. Попереджено про неповну службову відповідність першого заступника командувача військ Північнокавказького військового округу Володимира Булгакова[ru], виконуючого обов'язки командувача угрупуванням військ у Чечні Сергія Макарова[ru]. Ще ряд високопоставлених військових отримали різноманітні службові стягнення, а командувач армійської авіації Віталій Павлов[ru] представлений до звільнення з військової служби[6].

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати