Знайомий чоловік (оповідання)

«Знайомий чоловік» (рос. Знакомый мужчина) — оповідання А. П. Чехова, написане і вперше опубліковане у 1886 році.

Знайомий чоловік
Знакомый мужчина
Жанр оповідання
Форма оповідання
Автор Антон Павлович Чехов
Мова російська
Написано 1886
Опубліковано 1886
Країна  Російська імперія

Історія ред.

Оповідання А. П. Чехова «Знайомий чоловік» було написане в 1886 році, вперше опубліковане 20 квітня 1886 року в гумористичному літературно-художньому щотижневому журналі «Осколки» (рос.) (випуск № 18), під заголовком «Трохи болю (Вуличний випадок)» («Немножко боли (Уличный случай)» (рос.)) та підписом А. Чехонте. 6 липня того ж року оповідання було надруковано з деякими скороченнями у московській газеті «Новини дня». Під новою назвою - «Знайомий чоловік» - воно було включене Чеховим у перший том зібрання його творів, яке було видане Адольфом Марксом у 1899—1901 роках.

За життя Чехова оповідання було перекладено на болгарську, угорську, німецьку, польську, румунську, сербськохорватську і чеську мови.

Сюжет оповідання був запропонований Чехову письменником і журналістом Віктором Білібіним[ru] у листі від 6 квітня 1886 року:

 

Зобразити порядну людину, але забиту долею, яка прийшла у приятеля просити грошей у борг. Здається, що тут соромного? А у неї язик не повертається, і вона все про інше говорить; так і пішла не попросивши

 
Оригінальний текст (рос.)
«Изобразить порядочного человека, но забитого судьбой, который пришел у приятеля денег в долг просить. Кажется, что тут стыдного? А у него язык не поворачивается, и он всё о другом заговаривает; так и ушел не попросивши»[1]

Проте, сюжет оповідання має певні відмнності від запропонованого В.Білібіним.

Сюжет ред.

Молода жінка по імені Ванда (а по паспорту — Настасья Канавкіна), вийшовши з лікарні, залишилася без гроша в кишені. Їй довелося закласти у ломбард кільце з бірюзою, але отриманий за це рубль її не задовільняє. Щоб попросити грошей, вона вирішує відвідати чоловіка, з яким якось познаймилася у модному клубі. Жінка соромиться одразу просити грошей, а знайомий (по імені Фінкель), який виявився зубним лікарем, не знаючи про мету візиту, просить її сісти в крісло і приступає до перевірки стану зубів. Розчарувавшись відсутністю до неї уваги і своїм непоказним виглядом в дзеркалі, вона не наважується просити грошей, і навіть віддає Фінкелю за видалення хворого зуба останній рубль, який вона отримала в ломбарді. Йдучи від лікаря, її охоплює сором і розпач. Але на наступний день вона знову розважається у модному кафе, де знайомиться вже з іншим багатим чоловіком.

Джерела ред.

Посилання ред.

Примітки ред.