Зимові комарі
Зимові комарі (Trichoceridae) — родина комах ряду двокрилих. Найдавніші викопні знахідки родини датуються ранньою юрою (синемюрський ярус)[1].
Зовнішня будова ред.
Комари зимові — це довговусі двокрилі, що мають довге і тонке тіло і ноги, що робить їх схожими з представниками родин комарів-довгоніжок (Tipulidae), танідерид (Tanyderidae) і птихоптерид (Ptychopteridae). Голова округла. Вусики зазвичай довгі, досягають заднього краю грудей при згинанні назад. Флагеллум вусиків складається із 16 члеників. Щупики 5-членикові. У зимових комарів на тімені є два-три простих вічка, що відрізняє їх від представників вище перерахованих сімейств. Фасеткові очі голі (Cladoneura Scudder) або у волосках (Trichocera Meigen). Середньоспинка з поперечним V-подібним швом між основами крил. Крила (5-10 мм) довші за черевця, як правило прозорі. Субкостальна жилка довга. Лише чотири радіальні жилки досягають краю крила. Дискоїдальна комірка завжди є, лежить у дистальній частині крила. Жилка А2 коротка, впадає в край крила далеко від впадання А1 . Діагностичною ознакою є довжина першого членика лапки. У Trichocerinae він подовжений, а у Paracladurinae — короткий, ледь помітний.
Екологія та місцеперебування ред.
Дорослі комарі зустрічаються навесні та пізно восени. Деякі виявляють активність навіть у зимовий час, через що їм було присвоєно назву «зимові комарі». Самці утворюють рої, особливо у сонячні дні. Одні з небагатьох представників двокрилих, що зустрічаються в зоні тайги в зимові місяці. Також вони можуть зустрічатися відпочиваючими у печерах, шахтах, підвалах та дуплах дерев. Летять на світло. Личинки зустрічаються у вологих місцях, де вони харчуються рослинами, що гниють, залишками, трупами і екскрементами тварин, грибами. В Антарктиді мешкають у посліді пінгвінів та гніздах інших птахів. Тривалість розвитку личинок — від кількох тижнів до кількох місяців[2].
Класифікація ред.
На підставі імагінальних ознак сімейство включають в інфразагін Tipulomorpha, а на підставі личинкових ознак його відносять до Psychodomorpha. У світовій фауні близько 200 видів у 15 родах. Сімейство поділяється на чотири підродини.
- Підродина Ewauristinae Shcherbakov & Azar, 2019
- † Ewaurista Shcherbakov & Azar, 2019 — Ліван, рання крейда, 1 вид[3]
- Підродина Kovalevinae Krzemińska, Krzemiński and Dah, 2009
- † Kovaleva Krzemińska, Krzemiński & Dahl, 2009 — Росія (Забайкалля), юрський період, 6 видів[4]
- Підродина Paracladurinae Krzeminska 1992
- Asdura Krzemińska, 2006 (= Adura Krzeminska, 2005) — Нова Зеландія, 4 види[5].
- Nothotrichocera Alexander, 1926 — Австралія і Нова Зеландія, 11 видів[4][5].
- Paracladura Brunetti, 1911 — Голарктика, 31 вид[4][6]
- Zedura Krzemińska, 2005 — Австралія, Нова Зеландія, Південна Америка (Чилі, Аргентина), 17 видів[7]
- Підродина Trichocerinae Kertesz 1902
- Cladoneura Scudder, 1894 (= Diazosma Bergroth, 1913) — Голарктика, 6 видів[8]
- † Eotrichocera Kalugina, 1985 — Китай, Монголія, Росія (Бурятія, Якутія), юрський період, 7 видів[4]
- † Mailotrichocera Kalugina, 1985 — Німеччина, Киргизія, Росія (Забайкалля), юрський період, 9 видів[1][4].
- † Karatina Krzemińska, Krzemiński, Dahl & Lukashevich, 2009 — Казахстан, Росія (Східний Сибір), юрський і крейдяний період, 3 види[4]
- † Paleotrichocera Kalugina, 1986 — Монголія, крейдяний період, 1 вид[9].
- † Rasnitsynina Krzemińska, Krzemiński & Dahl, 2009 — Росія (Забайкалля), юрський і крейдяний період, 2 види[4]
- † Tanychoreta Zhang, 2006 — Китай, Казахстан, Росія (Забайкалля), юрський період, 9 видів[4]
- Trichocera Meigen, 1803 — Голарктика, Орієнтальна область, Австралія, понад 109 видів[10][11]
- † Zherikhinina Krzemińska, Krzemiński & Dahl, 2009 — Китай, Казахстан, Монголія, Росія (Східний Сибір, Забайкалля), юрський і крейдяний період, 9 видів[4]
- † Undaya Krzemińska, Krzemiński & Dahl, 2009 — Монголія, Росія (Забайкалля, Якутія), юрський період, 17 видів[4].
Примітки ред.
- ↑ а б Krzemińska E. and Lukashevich E. The oldest Trichoceridae (Diptera) from the Lower Jurassic of Kyrgyzstan: implications of the biomechanical properties of their wings // Earth and Environmental Science Transactions of The Royal Society of Edinburgh. — 2018. — Vol. 107, no. 2—3 (6 May). — P. 173—176. Архівовано з джерела 30 липня 2018.
- ↑ Кривошеина М. Г., Кривошеина Н. П. Определитель семейств и родов палеарктических двукрылых насекомых подотряда Nematocera по личинкам. — М. : КМК, 2012. — 244 с. — ISBN 978-5-87317-893-3.
- ↑ Dany Azar, Dmitry E. Shcherbakov. A new subfamily of Trichoceridae (Diptera: Tipulomorpha) from Early Cretaceous Lebanese amber // Zootaxa. — 2019. — Vol. 4563, iss. 2 (28 February). — P. 311–324. — ISSN 1175-5334. — DOI:. Архівовано з джерела 23 липня 2019.
- ↑ а б в г д е ж и к л Krzemińska E., Krzemiński W., and Dahl C. Monograph of Fossil Trichoceridae (Diptera): Over 180 Million Years of Evolution. — Krakow : Institute of Systematics and Evolution of Animals, Polish Academy of Sciences, 2009. — 171 p. Архівовано з джерела 30 липня 2018
- ↑ а б Krzemińska E. A new species of Nothotrichocera from New Zealand, and a replacement name for the genus Adura (Diptera: Trichoceridae) // New Zealand Journal of Zoology. — 2006. — Vol. 33, no. 3 (6 May). — P. 229—231.
- ↑ Krzemińska E. Paracladurinae - new subfamily (Diptera, Trichoceridae) // Acta Zoologica Cracoviensia. — 1992. — Vol. 35, no. 2 (6 May). — P. 73—78. Архівовано з джерела 30 липня 2018.
- ↑ Krzemińska E. Subfamily Paracladurinae. III. Phylogenetic biogeography: Two new genera and three species described (Diptera, Trichoceridae) // New Zealand Journal of Zoology. — 2005. — Vol. 32, no. 4 (6 May). — P. 317—352.
- ↑ Krzemińska E. A new species of Diazosma from Tibet (Diptera, Trichoceridae) // Acta Zoologica Cracoviensia. — 1994. — Vol. 37, no. 2 (6 May). — P. 107—113. Архівовано з джерела 30 липня 2018.
- ↑ Насекомые в раннемеловых экосистемах Западной Монголии. (Труды совместной Советско-монгольской палеонтологической экспедиции. Т. 28). — М. : Наука, 1986. — С. 112—125. Архівовано з джерела 1 квітня 2016
- ↑ Hågvar S. & Krzemińska E. Contribution to the winter phenology of Trichoceridae (Diptera) in snow-covered southern Norway // Studia dipterologica. — 2007. — Vol. 14, no. 2 (6 May). — P. 271—283. Архівовано з джерела 8 жовтня 2021.
- ↑ Kolcsár L-P., Petrašiūnas A., Török E., Keresztes L. A new species of Trichocera Meigen with further records of Metatrichocera Dahl from Bulgaria, Romania, and Serbia (Diptera, Trichoceridae) // Turkish Journal of Zoology. — 2018. — Vol. 42 (6 May). — P. 172—178. Архівовано з джерела 30 липня 2018.
Література ред.
- Borror, D.J., C.A. Triplehorn, & N.A. Johnson. 1989. An Introduction to the Study of Insects, Sixth edition. Saunders College Publishing.
- Krzemińska, E. 1991. Trichoceridae. Checklist of Animals of Poland. Vol. II. J. Razowski, ed. Wrocław-Warszawa-Kraków. Ossolineum, Polish Academy of Sciences.
- Krzemińska, E. 1995. Trichoceridae. Checklist delle specie della fauna Italiana. Vol. 62-65. pp. 17-39. Edizioni Calderini.
- Krzemińska, E. 1996. Trichoceridae. Brand-Stof. Een inventarisatie van der entomofauna van het Natuurreservaat «De Brand» in 1990. J. W. A. van Zuijlen, T. M. J. Peeters, P. S. van Wielink, A. P. W. van Eck, & E. H. M. Bouvy, eds. Insektenwerkgroep KNNV-afdeling Tillburg. pp. 97-98.
- Pratt, H.D. 2003. The winter crane flies of North America north of Mexico (Diptera: Trichoceridae). Proceedings of the Entomological Society of Washington, 105: 901—914.
