Зигмунт Берлінг
Зиґмунт Берлінґ (пол. Zygmunt Henryk Berling; 27 квітня 1896, Ліманова — 11 липня 1980, Варшава) — польський воєначальник, генерал броні Війська Польського, генерал-лейтенант (СРСР, 13.03.1944).
| Зигмунт Берлінг | |
|---|---|
| пол. Zygmunt Berling | |
 | |
| Народився |
27 квітня 1896[1][3] або 27 червня 1896[4] Ліманова, Республіка Польща |
| Помер |
11 липня 1980[1][2][…] (84 роки) Варшава, Польська Народна Республіка[1] |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Wyższa Szkoła Wojennad і Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська[5] |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Спілка борців за свободу і демократію |
| Посада | Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[4] |
| Військове звання | генерал броні і генерал-лейтенант |
| Партія | Польська об'єднана робітнича партія |
| Нагороди |
                 |
У роки Другої світової війни — військовополонений Старобільського та Грязовецького (після згоди співпрацювати з НКВД) таборів; командувач 1-ю армією Війська Польського.
Історія ред.
Після укладення договору Сікорського-Майського 17 серпня 1941 року Берлінг був звільнений з в'язниці й призначений начальником штабу оновленої 5-ї піхотної дивізії, а потім командувачем тимчасового табору для польських солдатів в Красноводську.
Зростаюча напруга між урядом Владислава Сікорського в Лондоні і Йосипом Сталіним зрештою призвело до того, що багато хто з польських солдатів і понад 20000 польських цивільних осіб, що знаходилися на радянській території при генералові В. Андерсі, покинули Радянський Союз і сформували 2-й Польський корпус на Близькому Сході під британським командуванням.
З тих поляків, які не втекли разом з Андерсом за кордон, за участю Союзу польських патріотів були створені польські збройні сили, підлеглі радянському командуванню. Берлінг був призначений командиром 1-ї польської піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка. 26 липня 1943 року «Польовий суд» підконтрольний уряду Сікорського, визнав Берлінга і двох його товаришів-офіцерів, які теж залишилися в СРСР, дезертирами й заочно засудив їх до смертної кари за державну зраду.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118951831 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000053637&find_code=SYS&local_base=ARS10
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання ред.
- Берлінґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.