Зерноїд біловусий
| Зерноїд біловусий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець біловусого зерноїда
_(2).jpg) Самиця біловусого зерноїда
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporophila lineola (Linnaeus, 1758)[2][3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування Гніздування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Loxia lineola | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Зерноїд біловусий[4] (Sporophila lineola) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[5]. Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 10-11 см, вага 7,5-12 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, лоб і щоки білі. Верхня частина тіла чорна, нижня частина тіла біла. На крилах невеликі білі "дзеркальця". Дзьоб чорнуватий. Забарвлення самиць і молодих птахів переважно охристе або оливково-коричневе, нижня частина тіла у них світліша, дзьоб тьмяно-жовтуватий.
Поширення і екологія ред.
Біловусі зерноїди гніздяться на сході Бразилії (від Мараньяну і Піауї до Ріу-Гранді-ду-Норті і Алагоаса), а також на півдні Бразилії (на південь від штату Мату-Гросу-ду-Сул і південного Мінас-Жерайсу), на південному сході Болівії, в Парагваї та на півночі Аргентини (на південь до Тукуману і Сантьяго-дель-Естеро). Південні популяції взимку мігрують на північ, на більшу частину континенту на схід від Анд. Бродячі птахи спостерігалися в Панамі і Коста-Риці, а також були зафіксовані в Чилі на висоті 4250 м над рівнем моря.
Біловусі зерноїди мешкають в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях Чако і каатинги, на луках і пасовищах. Зустрічаються переважно на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться насінням. Сезон розмноження на сході Бразилії триває з березня по червень, у південних популяцій — з листопада по лютий. Гніздо чашоподібне, робиться з стебел і корінців трав, скріплених павутинням, розміщується в чагарниках або на дереві. В кладці зазвичай 2 білуватих яйця, поцяткованих темно-коричневими плямками. Інкубаційний період триває 10-12 днів. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці. Вони покидають гніздо через 10 днів після вилуплення. За сезон може вилупитися кілька виводків.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sporophila lineola. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 174. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 140. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2022.
Посилання ред.
- de Schauensee, Rodolphe Meyer (1952). A review of the genus Sporophila. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia. 104: 175—181. JSTOR 4064459.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |