Зенджан

місто Ірану

Зенджан (перс. زنجان‎, азерб. [Zəncan] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: az3 (допомога), زنجان) — місто у північно-західному Ірані, адміністративний центр провінції Зенджан. Населення — 341 801 осіб (2006). Переважна більшість — азербайджанці. Важливий культурний центр. Батьківщина традиційних перських килимів і найбільший центр їх промислового і кустарного виробництва.

Зенджан
перс. زنجان‎, азерб. [Zəncan] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: az3 (допомога), زنجان
Зенджан
Основні дані
36°40′ пн. ш. 48°29′ сх. д. / 36.667° пн. ш. 48.483° сх. д. / 36.667; 48.483Координати: 36°40′ пн. ш. 48°29′ сх. д. / 36.667° пн. ш. 48.483° сх. д. / 36.667; 48.483
Країна Іран Іран
Регіон Зенджан
Столиця для Зенджан, Зенджан[d] і Zanjan Khanated
Населення 341 801 (2006)
Висота НРМ 1 638  м
Міста-побратими Трабзон, Малакка
Телефонний код (+98) 0241
Часовий пояс UTC+3:30
GeoNames 111453
Міська влада
Вебсайт http://www.qomict.ir
Мапа
Зенджан. Карта розташування: Іран
Зенджан
Зенджан
Зенджан (Іран)


CMNS: Зенджан у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Хамдаллах Казвіні[en], іранський мандрівник і історик, у своїй книзі стверджує, що Зенджан було побудовано Ардашіром I — першим царем імперії Сасанідів під назвою «Шахін».[1] У 1851 році місто стало центром Бабізму разом з Нейрізом та іншими містами. За наказом великого візира (прем'єр-міністр Ірану) Аміра Кабіра силами центрального уряду після тривалої облоги було захоплено форт Баби в Зенджані і вбито або вигнано його послідовників.[2]

Відомі особистостіРедагувати

У поселенні народилась:

  • Акіма Біллурі (1926—2000) — азербайджанська поетеса й літературознавець, громадський і політичний діяч.
  • Юсеф Собуті (нар. 1932) — астрофізик, засновник Інституту передових досліджень у галузі фундаментальних наук (IASBS).

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. همشهريان اردشير بابكان هنوز هم چاروق مي پوشند. rugart.org. 30 липня 2008. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 30 липня 2008. 
  2. Abdu'l-Bahá, Edward Granville. «A Traveller's Narrative Written to Illustrate the Episode of the Báb», Published by Kalimat Press, 2004, ISBN 1-890688-37-1, ISBN 978-1-890688-37-0

ПосиланняРедагувати