Зейська область
Зейська область — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, внутрікрайова область у складі Далекосхідного краю, що існувала в 1934–1937 роках.
| Зейська область | |
| Країна |
 СРСР |
|---|---|
| Столиця | Сковородіно |
| Адміністративна одиниця | Далекосхідний край |
Область утворена шляхом реорганізації адміністративно-територіального поділу Далекого Сходу в липні 1934 в межах раніше скасованого Зейського округу[1] в складі 6 районів: Могочинського, Рухловського, Тигдинського, Зейського, Зейсько-Учурського і Джелтулацького Амурської області[2]. Адміністративний центр — Рухлово (тепер Сковородіно).
Чисельність населення (1933) — 116 400 осіб, питома вага міського населення — 41 %. На 1 травня 1936 площа Зейської області — 175 600 км². До її складу входили 6 районів, 2 міста, 3 робочих селища, 7 селищ міського типу, 69 сільрад.
Скасована 26 вересня 1937 зі включенням її районів в ноутворену Читинську область (зараз ця територія, переважно, відноситься до Амурської області).
Примітки ред.
- ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=да(довідка) Зейская область - ↑ О НОВОМ АДМИНИСТРАТИВНОМ ДЕЛЕНИИ ДАЛЬНЕВОСТОЧНОГО КРАЯ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 січня 2021.