Звіринецька вулиця (Київ)
Звірине́цька ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле. Пролягає від Садово-Ботанічної вулиці (двічі, утворюючи напівкільце).
| Звіринецька вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Звіринець, Бусове поле |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | місцевості Звіринець |
| Колишні назви | |
| 246-та Нова, Новозвіринецька | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,6 км |
| Координати початку | 50°24′50″ пн. ш. 30°33′24″ сх. д. / 50.414028° пн. ш. 30.556722° сх. д.Координати: 50°24′50″ пн. ш. 30°33′24″ сх. д. / 50.414028° пн. ш. 30.556722° сх. д. |
| Координати кінця | 50°24′17″ пн. ш. 30°33′38″ сх. д. / 50.40472° пн. ш. 30.560778° сх. д. |
| поштові індекси | 01014 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Звіринецька» «Видубичі» |
| Автобуси | А 62 (на початку — по Бастіонній вулиці) |
| Тролейбуси |
Тр 14 (на початку — по Бастіонній вулиці); |
| Найближчі залізничні станції | з. п. Видубичі, з. п. Видубичі-Трипільські |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | малоповерхова садибна, багатоповерхова 1950-х—2000-х років |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10576 |
| У проєкті OpenStreetMap | r1225931 |
| Мапа | |
 | |
 Звіринецька вулиця у Вікісховищі | |
Прилучаються вулиці Ржищівська, Омелютинська, Дубенська, Олени Степанів, Володимира Короткевича, Вільшанська, Правобережна, Миколи Соловцова (двічі), Сорочинська (двічі), провулки Вільшанський, Паризький, Сніжнянський, Новоселицький, Ясеневий, Кленовий та Звіринецький.
Історія
ред.Вулиця виникла у 1-й половині XX століття під назвою 246-та Нова, з 1944 року — Новозвіринецька[1]. Сучасна назва — з другої половини 1950-х років, від місцевості Звіринець.
За Генеральним планом Києва 1935 року Звіринецьку вулицю мали значно розширити, перетворивши її на трасу, що з'єднувала би Печерськ і район сучасної Видубицької розв'язки, а також у даній місцевості планували звести низку науково-дослідних інститутів. Однак ці плани так і не були втілені в життя[2].
Забудова
ред.Садибну забудову вздовж останнього кварталу сучасної Звіринецької вулиці фіксує ще мапа Києва 1925 року[3]. У 1930-х роках, із зростанням населення місцевість між вулицями Звіринецькою та Тимірязєвською починає активно забудовуватися малоповерховими садибами, у кварталі між вулицями Звіринецькою, Буслівською, Правобережною і Соловцова зводять п'ять двоповерхових будинків на кілька квартир, втім, знесених у 1960–80-х роках[3]. У 1958 році на Звіринецькій збудували перший у даній місцевості триповерховий житловий будинок (№ 65-А), ще один такий будинок звели у 1962 році (№ 63)[4]. Наступного, 1963 року під № 65 збудували перший в даній місцевості п'ятиповерховий житловий будинок за типовим проєктом 1-438-5 (буд. № 65), у 1974 році — перший десятиповерховий із нежитловим першим поверхом будинок за проєктом Діпроміста 1-447С-25 (буд. № 63-А)[4]. У 1980 році поруч, під № 61, за проєктом 1-464А-51 КиївЗНДІЕП побудували ще один житловий дев'ятиповерховий будинок[4].
За незалежної України висотне будівництво на Звіринецькій вулиці продовжилося: у 1998 році тут звели перший у даній місцині 15-поверховий будинок (№ 61-А), у 2008 році під № 51 збудували найвищий (станом на 2021 рік) будинок у цій місцевості — житловий комплекс «Тріумф» (інша назва — «Звіринецькі вежі»), що складається із секцій на 14 і 25 поверхів, у 2013 році — дев'ятиповерховий житловий будинок за адресою Звіринецька, 47[5]. Під № 72 з середини 2010-х зводиться 24-поверховий із 6-рівневим паркінгом у стилобаті житловий комплекс Edelweiss House.
Додатково
ред.- Назву Звіринецька вулиця деякий час мала вулиця Єжи Ґедройця.
- Звіринецька вулиця є своєрідним «піонером» забудови: тут збудували першу в цій місцевості триповерхівку, першу п'ятиповерхівку, першу десятиповерхівку, перший висотний будинок на 15 поверхів, а також житловий комплекс «Тріумф», який станом на 2021 рік є найвищим будинком у цьому мікрорайоні[6].
Примітки
ред.- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Широчин, Михайлик, 2021, с. 51.
- ↑ а б Широчин, Михайлик, 2021, с. 50.
- ↑ а б в Широчин, Михайлик, 2021, с. 52.
- ↑ Широчин, Михайлик, 2021, с. 53.
- ↑ Широчин, Михайлик, 2021, с. 52–53.
Посилання
ред.- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Новий Печерськ. — К. : Скай Хорс, 2021. — 192 с. — (Невідомі периферії Києва) — 300 прим. — ISBN 978-966-2536-83-6.
Джерела
ред.- Звіринецька вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Звіринецька вул., кол. Ново-Звіринецька вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 109.
- Звіринецька вул // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 65.
- Звіринецька вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 81–82. — ISBN 5-88500-070-0.
- Звіринецька вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 86. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Звіринецька вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |