Стилобат

Стилобат (від дав.-гр. στυλοβάτης) — верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури тощо^[1].

Історія

Слово стилобат пішло з античної Греції і спочатку означало верхні плити триступеневого стереобату, кам'яних плит, викладених шарами між фундаментом і колонами.

Іншими словами, стилобатом у давній Греції спершу звано кам'яні плити під колонами, пізніше так почали називати характерні триступеневі цоколі давньогрецьких храмів (себто, увесь стереобат)^[2].

Сучасність

Стилобат житлового комплексу на 3 секції

В українській архітектурі такий елемент як стилобат використовується досить давно. Скажімо, Андріївська церква на Андріївському узвозі в Києві. Її перший фундаментальний поверх є стилобатом.^[3]

Нині стилобатом називають східчасті цоколі будівель. Або ж цокольний чи підвальний поверхи які виступають за межі контуру основної частини будинку. Поверхи стилобату виконуються в єдиному архітектурному (дизайнерському) стилі, який є відмінним від стилю типових поверхів. Себто, суть поняття з античних часів не змінилася. І сьогодні стилобат — це потужна опора, основа усього будівельного комплексу чи споруди. Використовуючи особливості рельєфу, в стилобат «врізають» комерційні приміщення, паркінги, пункти теплопостачання, водопідготовки, проводять спільні для всіх споруд, що розміщуються над стилобатом лінії комунікацій, інші інженерно-технічні споруди, без яких неможлива експлуатація сучасного архітектурного комплексу.

Стилобати популярні під час будівництва комплексів із висотних будівель («свічок»).

Джерела

Великий тлумачний словник сучасної української мови на сайті Електронної бібліотеки «Україніка»

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=стилобат

https://en.wikipedia.org/wiki/Stylobate

Примітки

↑ Стилобат / Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. — VIII, 1728 с. — С. 1392. «Стилобат (архіт). — верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т.ін.»
↑ Стилобат — (грец. στυλοβάτης), в античній архітектурі кам'яні плити під колонами (верхній ступінь стереобата), в більш пізньому слововживанні триступеневий цоколь давньогрецького храму. Джерело: «Популярна художня енциклопедія» (рос.)
↑ Стилобат 1) підніжжя колонади або розташовані під колонами верхні плити ступінчастої підвалини античного храму; 2) природна або штучно створена підвищена платформа, замощена кам'яними плитами; 3) верхня площина триступінчастої основи давньогрецьких храмів — Стилобат — ВУЕ

[1] Стилобат / Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. — VIII, 1728 с. — С. 1392. «Стилобат (архіт). — верхня частина східчастого цоколю будинку, постаменту, скульптури і т.ін.»

[2] Стилобат — (грец. στυλοβάτης), в античній архітектурі кам'яні плити під колонами (верхній ступінь стереобата), в більш пізньому слововживанні триступеневий цоколь давньогрецького храму. Джерело: «Популярна художня енциклопедія» (рос.)

[3] Стилобат 1) підніжжя колонади або розташовані під колонами верхні плити ступінчастої підвалини античного храму; 2) природна або штучно створена підвищена платформа, замощена кам'яними плитами; 3) верхня площина триступінчастої основи давньогрецьких храмів — Стилобат — ВУЕ

[1]

[2]

[3]