Звичайна справа
Звичайна справа — український художній фільм режисера Валентина Васяновича. Українська прем'єра відбулася 7 лютого 2013 року.[1][5]
Звичайна справа | |
|---|---|
 | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Валентин Васянович |
| Продюсер |
Ія Мислицька |
| Сценарист |
Валентин Васянович Ія Мислицька Мачей Собещанський |
| У головних ролях |
Тарас Денисенко Віталій Лінецький Леся Самаєва Семен Фурман |
| Оператор | Юрій Дунай |
| Композитор |
Костянтин Бушинський Олександра Морозова Валентин Васянович |
| Кінокомпанія | Harmata Film |
| Дистриб'ютор | ІнсайтМедіа[1] |
| Тривалість | 88 хв. |
| Мова | українська |
| Країна |
 Україна |
| Рік | 2013 |
| Дата виходу | 7 лютого 2013 (Україна) |
| Кошторис | $800 тис.[2] (₴6.4 млн)[3] |
| Касові збори | ₴93 тис.[4] |
| IMDb | ID 2381127 |
Сюжет ред.
Головного героя, спадкового лікаря Толіка, виганяють з роботи за бійку з пацієнтами. Герой вважає цю подію гарним знаком, щоб почати нове життя. Нарешті збудеться його мрія стати «вільним» поетом, а якщо пощастить — навіть відомим, адже вірші він пише, і правда, непогані. Дуже приємно, що в цей момент поруч опиниться старий друг Славік, який знає все: в чому сенс життя, як заробити грошей, як стати щасливим. Він втягує героя в ряд абсурдних ситуацій, в яких Толік втрачає майже все, що мав. Ймовірно, саме драматичні ситуації з родиною та пригоди зі Славіком стануть поштовхом до написання дійсно гарних віршів, які потім увійдуть до збірки.[6]
У ролях ред.
- Тарас Денисенко — Толік
- Віталій Лінецький — Славік, друг Толіка
- Леся Самаєва — дружина Толіка
- Семен Фурман
- Павло Лі — Ді-джей
- Дмитро Рибалевський — наркоман
Нагороди ред.
Фільм було показано у конкурсі міжнародного кінофестивалю в Тирані (Албанія) та включено до позаконкурсної програми фестивалю в Кералі (Індія). Режисер отримав нагороду "Дон Кіхот" від Міжнародної федерації кіноклубів (FICC) на Одеському кінофестивалі, міжнародне журі якого оцінило стрічку як крок до відродження українського кіно.[7]
Цікаві факти ред.
- Режисер спочатку задумував сценарій короткометражки. Від попереднього сценарію незмінним лишився тільки герой.
- Епізод фільму, в якому таксист дивним чином дійшов аж до квартири і втрутився в розмову, виник через те, що в час, коли писався сценарій (2004 рік) ще далеко не у всіх були мобільники, і таксистам називали номер квартири. Для режисера цей момент не був дуже важливим, тому він просто не змінював уже написаного сценарію.
- Музика до фільму писалась не за каноном, на останньому етапі. Для досягнення різнобарвної емоційності залучались різні композитори[8].
Примітки ред.
- ↑ а б Всеукраїнська прем'єра фільму "Звичайна справа". Держкіно. Архів оригіналу за 01.09.2017. Процитовано 1 січня 2017.
- ↑ Українську "Звичайну справу" зняли за $800 тис. zaxid.net. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
- ↑ Згідно з курсом валют НБУ станом на 21.02.2013[1] [Архівовано 15 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Бокс-офіс України №8 (за 21-24 лютого 2013) - kino-teatr.ua/uk, 26 лютого 2013
- ↑ "Звичайна справа" як симптом - журнал "Кіно театр", №3 (2013)
- ↑ Сюжет фільму з сайту kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 19 січня 2013.
- ↑ Звичайна справа" Валентина Васяновича виходить у прокат - Укрінформ, 31.01.2013
- ↑ Мочурад Андрій. "Звичайна справа" – банально-небанальне українське кіно. zaxid.net. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
Посилання ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Перший офіційний тизер фільму Звичайна справа (2013) на YouTube |
|
|
Фільм "Звичайна справа" (у вільному доступі на Youtube-каналі Держкіно, 2013) на YouTube |
- Звичайна справа на сайті IMDb (англ.)
- Звичайна справа на сайті Kino-teatr.ua
Звичайна справа у соцмережі «Facebook»
