Відкрити головне меню

Заярний Григорій, псевдо Гордієнко, Єфімов, Попов, Захарович, Лівинський, № 103 (роки життя невідомі) — учасник українського національно-визвольного руху 1917–1921 рр., співробітник радянських органів держбезпеки (ЧК). З 1913 р. — член РСДРП(б) під прізвищем Єфімов.

БіографіяРедагувати

У 1921 р. виконував завдання Повстанського-партизанського штабу, був особистим знайомим і користувався довірою Юрія Тютюнника. 2 липня 1921 р. під час переходу через польсько-український кордон був затриманий співробітниками ЧК. У ході допитів розповів, що був відправлений Повстансько-партизанським штабом із завданням до отамана Юліана Мордалевича, викрив структуру органів УНР за кордоном та схему організації антибільшовицьких повстанських сил в Україні, дав свідчення про петлюрівську організацію у Києві. Був завербований ЧК для «роботи» серед української еміграції та розкладу антибільшовицьких організацій за кордоном.

Після першої подорожі як агент НК до Польщі надав інформацію про повстанські загони Правобережної України, перехід з Польщі відділу генерала Василя Нельговського, підготовку Другого Зимового походу, зв'язки ППШ з румунським та польськими генеральними штабами та українськими еміграційними групами. На думку історика Павла Стегнія Григорій Заярний був учасником Другого Зимового походу, займав посаду державного інспектора Волинської повстанської групи.

З серпня 1922 р. — Г. Заярний — основна дійова особа агентурної розробки із захоплення органами ДПУ Ю. Тютюнника. Надсилав Юрію Тютюннику листи про діяльність в Україні Вищої Військової Ради, брав участь у вербуванні людей з оточення Ю. Тютюнника, переправі генерала через Дністер, був присутній при його арешті. Після арешту Ю. Тютюнник надіслав Г. Заярному декілька листів.

Г. Заярний жив у Харкові, де працював інструктором сільськогосподарської кооперації.

ДжерелаРедагувати

  • В. Верстюк, В. Скальський, Я. Файзулін. Юрій Тютюнник: від «Двійки» до ҐПУ. Документи і матеріали. — К.: Дух і літера, 2011. — С. 26. — ISBN 978-966-378-207-2.