Захід — Схід II — гігантська трубопровідна система у Китаї, призначена для подачі блакитного палива з Центральної Азії до головних центрів споживання на сході країни.

Захід – Схід II. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Хоргос
Хоргос
Турфан
Турфан
Чжунвей
Чжунвей
Наньчан
Наньчан
Цзінань
Цзінань
Шанхай
Шанхай
Чанша
Чанша
Гуанчжоу
Гуанчжоу
Гонконг
Гонконг
Схема газопроводу. Блакитним кольором позначені пункти, розташовані на головній магістралі, зеленим – бічні відгалуження

У другій половині 2000-х років Китай досяг угоди з Туркменістаном про широкомасштабні поставки природного газу, що призвело до спорудження трубопровідної системи Центральна Азія — Китай, яка досягнула казасько-китайського кордону в районі Хоргосу. Для подальшого транспортування блакитного палива територією Китаю спорудили спорудили систему Захід — Схід II, що розпочала перекачування газу в середині 2011 року (одного з найвіддаленіших від Хоргосу пунктів — Гонконгу — блакитне паливо досягнуло наприкінці 2012-го). При цьому окрім ресурсу туркменського походження через Центральна Азія — Китай отримують певні обсяги узбецького та казаського газу, а на території Китаю до головної магістралі системи Захід — Схід II може надходити продукція газових промислів Таримського басейну (відповідна бічна гілка під'єдна в районі Турфану) та Ордосу (під'єднання в районі Чжунвей).

Ще шість бічних відгалужень призначені для розведення протранспортованого ресурсу до ряду провінцій та економічних центрів країни. Зокрема, в провінції Хенань починається лінія у напрямку Цзінань (провінція Шаньдун), в районі Наньчану відходять відгалуження до Шанхаю та Чанша, а від кінцевого пункту головної магістралі у Гуанчжоу беруть початок лінії до Шеньчженя/Гонконгу (має довжину 80 км та завершується на ТЕС Блек-Пойнт) та столиці Гуансі-Чжуанського автономного району міста Наньнін (має довжину 343 км).

На заході Китаю Захід — Схід II певний час прямує в одному коридорі із трубопроводом Захід — Схід I (споруджений дещо раніше для транспортування газу китайського походження, передусім з Таримського басейну) та може обмінюватись із ним ресурсом.

Для системи використали труби із максимальним діаметром 1219 мм, вона має максимальний робочий тиск у 12 МПа, а пропускна здатність визначена на рівні 30 млрд м3 на рік. Довжина головної магістралі Хоргос — Гуанчжоу становить 4843 км, тоді як загальна протяжність всіх пов'язаних із Захід — Схід II елементів сягає 9102 км (включаючи Центральна Азія — Китай).[1][2][3]

Примітки ред.

  1. Feng, Yaorong; Huo, Chunyong; Zhuang, Chuanjing; Ji, Lingkang; Li, Yang; Li, Helin (1 січня 2019). Fracture Control of the 2nd West to East Gas Pipeline in China. Procedia Structural Integrity (англ.). Т. 22. с. 219—228. doi:10.1016/j.prostr.2020.01.028. ISSN 2452-3216. Процитовано 11 березня 2023.
  2. Chinese gas pipeline ready to serve Hong Kong - Global Times. www.globaltimes.cn. Процитовано 11 березня 2023.
  3. West-East Gas Pipeline 2 Guangzhou-Nanning Branch. Global Energy Monitor (англ.). 26 жовтня 2021. Процитовано 11 березня 2023.