Захватаєв Никанор Дмитрович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Захватаєв Никанор Дмитрович (26 липня 1898, село Гарі, Вятська губернія, Російська імперія15 лютого 1963, Москва, СРСР) — радянський генерал-полковник (1945), Герой Радянського Союзу (1945).

Никанор Дмитрович Захватаєв
Никанор Дмитриевич Захватаев
Народження26 липня 1898
Гарі, Вятська губернія, Російська імперія
Смерть15 лютого 1963
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаСРСР
ПриналежністьЧервона армія
Вид збройних силСухопутні війська
ОсвітаВійськова академія імені Фрунзе
Роки служби1918 – 1960
ПартіяКПРС
Звання Генерал-полковник
Командування1-ша ударна армія (СРСР), 4-та гвардійська армія (СРСР), 35-та армія (СРСР), Донський військовий округ
Війни / битвиНімецько-радянська війна, Радянсько-японська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Орден Кутузова I ступеня
Орден Кутузова II ступеня
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За перемогу над Японією» Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

ред.

Початкова біографія

ред.

Народився в селянській родині. Учасник Першої світової війни, закінчив школу прапорщиків, дослужився до звання поручика. У 1918 році вступив до Червоної армії, учасник Громадянської війни в Росії та радянсько-української війни, воював у артилерійському дивізіоні.

Після війни служив помічником повітового військового комісара, був начальником штабу і командиром стрілецького полку. Закінчив курси «Постріл» (1931), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1935), Академію Генерального штабу (1939). Із 1939 року працював викладачем в Академії Генерального штабу.

Німецько-радянська війна

ред.

Із липня 1941 року полковник Захватаєв був заступником начальника оперативного відділу штабу Південно-Західного фронту. Брав участь в обороні Києва. Із листопада 1941 року – начальник штабу 1-ї Ударної армії, учасник битви за Москву. За успішні бойові дії був нагороджений двома орденами Червоного Прапора.

У травні – вересні 1942 року — командир 1-го гвардійського стрілецького корпусу на Північно-Західному фронті, брав участь у боях за Дем'янськ. З грудня 1942 по травень 1944 року — командир 12-го гвардійського стрілецького корпусу.

З 23 травня 1944 по 10 січня 1945 року — командувач 1-ї Ударної армії на 3-му Прибалтійському фронті. Війська Захватаєва брали штурмом Остров, Тарту, Ригу.

З 1 березня по 15 червня 1945 року — командувач 4-ї гвардійської армії на 3-му Українському фронті. Брав участі у взятті Відня. За взяття Відня 28 квітня 1945 року був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Із червня по грудень 1945 року — командувач 35-ї армії 1-го Далекосхідного фронту. Брав участь у радянсько-японській війні.

Після війни

ред.

У післявоєнні роки командував 5-ю армією, був начальником штабу Приморського і Білоруського військових округів, командував Донським військовим округом, був заступником начальника Генерального штабу ЗС СРСР, головним військовим радником в Угорщині. Із 1960 року — у відставці. Жив у Москві, там помер і похований.

Військові звання

ред.

Нагороди

ред.

Джерела

ред.
  • Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — С. 82—83. — ISBN 5-86090-113-5.