Відкрити головне меню

Заха́р Ю́рійович І́скра (бл.1650 — бл.1730) — військовий і політичний діяч, полковник корсунський (16841707), один із керівників антипольського повстання у Правобережній Україні в 17021704 роках. Учасник війни з Молдовою (1686-1687).

Захар Юрійович Іскра
Народження бл.1650
Смерть бл.1730
Рід Іскри

Зміст

БіографіяРедагувати

Походив із козацько-старшинського роду Іскр, доводився сином корсунському полковнику Юрію Іскрі, внуком гетьману Якову Острянину (Іскрі) та двоюрідним братом полтавському полковнику Івану Іскрі. Козацьку службу розпочав на Правобережжі. Брав участь у поході Яна III Собеського проти турецької армії під Відень в 1683 році.

Після відновлення правобережних козацьких полків в 1685 році — полковник Корсунського полку. На чолі полку в 16861687 роках здійснив похід проти Молдови.

Після проголошення пацифікаційним сеймом 1699 року курсу Речі Посполитої на ліквідацію козацтва Захар Іскра разом з Семеном Палієм, Самійлом Самусем і Андрієм Абазином очолив національно-визвольну боротьбу на Правобережжі. В жовтні-листопаді 1702 року на чолі Корсунського полку розгромив польські війська під Немировом і Бердичевом, змусив капітулювати залогу міста Біла Церква. Під натиском переважаючих сил ворога в 1704 році зі своїм полком відступив на Лівобережну Україну і визнав юрисдикцію гетьмана Івана Мазепи. За участь у доносі Івана Іскри на Іоанна Мазепу в 1708 році заарештований Гетьманом у Батурині разом із сином Климентом (Климентієм).

Після перемоги московитів, Іван Іскра отримав 1711 уряд сотника Погарського Стародубського полку, а 1713 числився «значковим військовим товаришем», в 17141721 виконував обов'язки Стародубського полкового обозного.

РодинаРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати