Андрі́й Абази́н (?—1703, Шаргород) — діяч Війська Запорозького, брацлавський полковник у 1684-1703 роках, один із керівників антипольського козацького постання наприкінці XVII — на початку XVIII століть у Правобережній Україні.

Андрій Абазин
Народився 1634
Помер 1703
Шаргород
·страчений поляками (посаджений на кіл)
Громадянство Річ Посполита
Національність абазинець
Місце проживання Правобережна Україна
Діяльність військовослужбовець
Військове звання полковник Брацлавський
Термін 1684-1703
Рід Абаза
Батько Мехмед Абаза-паша
Мати ? донька Станіслава Конецпольського
У шлюбі з Сафта Доціул
Діти Семен, Анна, Ілля, Іона

Короткі відомості ред.

Згідно з поширеною версією був сином турецького візира Мехмеда Абази-паші, що походив з абазинського княжого роду, та незнаної доньки польського гетьмана Станіслава Жолкевського.

Учасник спільного походу коронного і козацького військ проти турецьких військ у Молдову в 1686-1687 роках. У 1691-1696 роках брав участь у походах на турецькі фортеці Кизикермен, Буджак, Очаків, Тягиню. Організатор оборони від нападів турецько-татарського війська.

В 2-й половині 80-х рр. 17 століття разом з Семеном Палієм, Самійлом Самусем, та Захаром Іскрою формував козацьки полки, що вели боротьбу проти Речі Посполитої на правобережній Україні.

У 1702-1703 роках очолив повстання козаків Брацлавщини й мешканців Поділля проти Речі Посполитої. Наприкінці жовтня 1702 року Абазин разом із загонами богуславського полковника Самійла Самуся брав участь в облозі Білої Церкви, взятті Немирова, Бара та інших міст Поділля.

За переказами, наприкінці 1702 — на початку 1703 року Абазин перебував на території нинішнього Борщівського району Тернопільської області, організовуючи місцевих жителів на збройні виступи[1].

Під час війни проти поляків (1702) узяв фортецю Немирів. Потім у лютому 1703 року в бою під Ладижином (тепер місто Вінницької області) був тяжко поранений і потрапив у полон. За наказом польного гетьмана Адама Миколая Сенявського був підданий тортурам і посаджений на палю в Шаргороді.

Від одного з його синів, Іллі Андрійовича Абази, вів своє походження відомий дворянський рід Абаза, представники якого займали високі державні посади в Російській імперії.

У літературі ред.

Примітки ред.

  1. Мельничук Б. Абазин Андрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 17. — ISBN 966-528-197-6.

Література ред.

Посилання ред.