Зарічна (станція метро, Нижній Новгород)

Координати: 56°17′09″ пн. ш. 43°55′41″ сх. д. / 56.28583° пн. ш. 43.92806° сх. д. / 56.28583; 43.92806

Зарі́чна (рос. Заре́чная) — станція Автозаводської лінії Нижньогородського метро, розташована між станціями «Ленінська» та «Двигун Революції». Відкрита 20 листопада 1985 року в складі першої черги Автозаводської лінії.

Зарічна
Загальні дані
Тип Колонна мілкого закладення
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 20 листопада 1985
Архітектор(и) В. Ігнатьєв, В. Дмітрієв
Художник(и) В. і Т. Грішини
Виходи до пр. Леніна, бул. Зарічний, вул. Дружби, вул. Космонавта Комарова, вул. Героя Самочкіна
Час відкриття 05:15
Час закриття 00:00
Мапа
Автозаводська лінія
Сінна
Площа Свободи
Оборотні тупики
Горьківська
Міст через р. Оку
Московська +зал
Чкаловська
Ленінська
Зарічна
Двигун Революції
Пролетарська
ТЧ-1 Пролетарське
Автозаводська
Комсомольська +зал
Оборотні тупики
Кіровська
Парк культури
Оборотні тупики

Виходи ред.

Станція розташована на перехресті пр. Леніна із Зарічним бульваром в житловому районі «Іподромний». Біля станції знаходяться готель «Зарічна», Зарічний ринок і кінотеатр «Росія».

Технічна характеристика ред.

Конструкція станції — колонна мілкого закладення. Крок колон — 6 м.

Оздоблення ред.

Тематичний образ станції — холодна гладь річки — віддзеркалене у гамі обробки і закруглених, уступчастих лініях конфігурації колійних стін у плані, в контрастному підборі мармурового облицювання колон і підлоги (тепла гамма — пісок на березі, земля Заріччя).

Колійні стіни оздоблені рельєфними алюмінієвими плитками «біжуча хвиля» світло-блакитного кольору і шестикутної форми. Їх силует і рельєф утворюють спадаючі відблиски при русі пасажирів в одну сторону і висхідні — при русі їх в іншу. Цокольна частина — з сірих мармурових плит «уфалей» з хвилеподібною смугою чорного кольору.

Рифлені колони круглої форми оздоблені вертикальними смугами з білого і рожевого мармуру. Підлога викладена світло-коричневим гранітом і білим мармуром. Оздоблення підлоги і колон підібрана в однакових за кольором матеріалах, щоб при їхньому перспективному накладенні один на одного зал був візуально полегшений.

Торцеві стіни перонного залу, сходів на платформу, вуличних сходів і підземних переходів оздоблеані білим мармуром «коелга». Стіни вестибюлів — у білому мармурі з плінтусом з темно-сірого граніту, а також в блакитний глазурованої плитці.

У торцях вестибюлів — монументальні панно в техніці художньої кераміки на теми «Казковий град Кітеж» і «Юність». Панно підсвічуються люмінесцентними світильниками.


Посилання ред.

Див. також ред.