Зарічанська Лідія Іванівна
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2024) |
| Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (червень 2024) |
Лідія Іванівна Зарічанська (17 квітня 1963, с. Михайлівка, Бершадського р-ну (нині Гайсинського), Вінницької обл. - 31.12.2018 с. Лісниче, Бершадського р-ну Вінницької обл.) - українська поетеса, письменниця, громадський кореспондент. З 2011 р. членкиня Національної Спілки Журналістів України. У 2012 році Л. І. Зарічанська стала лауреатом премії імені Василя Думанського.
| Зарічанська Лідія Іванівна | |
|---|---|
| Народилася | 17 квітня 1963 Михайлівка Бершадського району |
| Померла | 31 грудня 2018 (55 років) Лісниче Бершадського району |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
| Сайт | radabershad.gov.ua/news/culture/1188-priklad-shlyahetnogo-sluzhinnya-literaturi.html |
Життєпис
ред.Лідія Іванівна Зарічанська народилася 17 квітня 1963 року в селі Михайлівка, Бершадського району на Вінниччині в сім’ї колгоспників. У 1970 році вступила до Михайлівської середньої школи, яку закінчила у 1980 році. У цьому ж році вступила до Луцького культурно-освітнього училища, яке закінчила у 1982 році. Потім навчалася у Київському державному університеті культури і мистецтв України, який закінчила у 1989 році. Працювала завідуючою бібліотекою села Лісниче. Співпрацювала з Київським національним університетом імені Т. Г. Шевченка та Київським національним університетом культури і мистецтв. Працювала завідуючою бібліотекою с. Лісиче на Бершадщині. Друкувалася в періодичних виданнях "Сільські вісті", "Бершадський край", "Вінниччини", "Подолія", "Веселі вісті", "Край Кам’янець-Подільський" на Хмельниччині, "Нова доба" на Волині, "Уманська зоря" на Черкащині. Друкувалася у збірнику "Поезія, що задзвеніла в тиші". Вірші Л. Зарічанської покладені на музику самодіяльним композитором з села Джулинка - Малаховецьким Василем Лазаровичем. Співпрацювала з Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченко та Київським національним університетом культури і мистецтва.
В 2011 р. Ліду Іванівну прийняли в Національну Спілку Журналістів України. У 2012 році Л. І. Зарічанська стала лауреатом премії імені Василя Думанського.
31.12.2018 за трагічних обставин передчасно обірвалося життя Зарічанської Лідії Іванівни
Література
ред.2003 рік - збірка віршів "Україно - мій Подільський краю".
Поетичні та пісенні тексти Л.І. Зарічанської відзначаються образністю, мелодійністю, вмінням авторки розкрити тему. Відзначається вплив народнопісенної творчості. Вдалими є пісні для дітей - написані доступною мовою, у відповідному ритмі.
2007 рік - збірка віршів "На крилах пісень".
У даній збірці вміщені пісні про квітуче Поділля. Пісні написані в народному стилі для хорових колективів, ансамблів, дуетів. Твори систематизовані згідно річних календарних планів працівників галузі культури. Вони можуть бути використані при проведенні масових заходів працівниками культури, викладачами музичних шкіл, педагогами навчальних закладів. Збірка розрахована на небайдужих до української пісні людей, бо славен край наш пісенними барвами, квітучими садами, добротою хліборобських душ.
2011 рік - збірка "Вірність, любов і краса"
Збірка містить пісні, новели про рідну землю, матір - Україну, про вірність своєму народу, отчому краю, людям, які живуть поряд. Ліричні рядки сповнені любов'ю до світу, до матері, жінки, коханої.В них найсвятіші людські почуття - вірність, любов і краса.