Вікіпедія

Заріна

індійська художниця

Заріна Гашмі (англ. Zarina Hashmi), професійно відома як Заріна, була індійською художницею та гравюром із Нью-Йорка. Її роботи у стилі мінімалізм. Також вона використовувала абстрактні та геометричні форми, щоб викликати духовне захоплення глядача[7].

Заріна
Народилася 16 липня 1937(1937-07-16)[3]
Аліґарх, United Provincesd, Британська Індія, Британська імперія
Померла 25 квітня 2020(2020-04-25)[1][2] (82 роки)
Лондон, Велика Британія[2]
Країна  Індія[4]
 Британська Індія
 США[5]
 Домініон Індія
Діяльність художниця-граверка, скульпторка, художниця, графікеса, рисувальниця
Знання мов англійська[6]
Нагороди
Сайт zarina.work

Біографія ред.

Заріна Гашмі народилася 16 липня 1937 року[8][9] в Аліґаргу, Індія, в родині шейха Абдура Рашида, викладача Аліґаргського мусульманського університету, та Фахміди Бегум, домогосподарки. Заріна отримала ступінь бакалавра математики (з відзнакою) в Аліґаргському мусульманському університеті в 1958 році. Потім вона вивчала різноманітні методи гравюри в Таїланді та в студії Atelier 17 у Парижі[10], навчалась вона у Стенлі Вільяма Гейтера[11] та у гравця Тоші Йосіда[12]. Вона жила і працювала в Нью-Йорку[13].

Протягом 1980-х років Заріна була членом правління Нью-Йоркського феміністичного художнього інституту та викладачкою семінарів з виготовлення паперу в афілійованому Жіночому центрі навчання. Будучи членкинею редакційної колегії феміністичного мистецького журналу Heresies, вона брала участь у випуску «Жінки третього світу»[14].

25 квітня 2020 року Заріна померла в Лондоні від ускладнень хвороби Альцгеймера[8][15][16].

16 липня 2023 року був опублікований тематичний малюнок Google, натхненний роботами Заріни, на честь її 86-річчя[17].

Майстерність ред.

Мистецтво Заріни пояснювалося, що вона індійська жінка, яка була народжена мусульманкою[18]. Вона використовувала візуальні елементи ісламського релігійного декору, особливо регулярну геометрію, яка зазвичай зустрічається в ісламській архітектурі. Абстрактний і стриманий геометричний стиль її ранніх робіт порівнюють із стилем мінімалістів, таких як Сол Левітт[18].

Роботи Заріни досліджували концепцію дому як текучого, абстрактного простору, що виходить за межі фізичності чи місця розташування. У її роботах часто фігурували символи, які нагадують про такі ідеї, як рух, діаспора та вигнання. Наприклад, на її ксилографії «Paper Like Skin» зображено тонку чорну лінію, що звивається вгору на білому тлі, розділяючи сторінку від нижнього правого кута до верхнього лівого кута. Лінія має картографічну якість, яка своїм звивистим і кутовим поділом сторінки наводить на думку про кордон між двома місцями або, можливо, топографічну схему подорожі, яка ще не завершена[19]. Для своєї серії «Делі» вона створила ксилографію на основі гравюри міста Старе Делі, яким воно було до облоги 1857 року[20].

Нагороди та стипендії ред.

  • 2007 — Резидентура, Університет Річмонда, Річмонд, Вірджинія
  • 2006 — Резиденція, Montalvo Arts Center, Саратога, Каліфорнія
  • 2002 — Резиденція, Williams College, Вільямстаун, Массачусетс
  • 1994 — Резиденція, Арт-Омі, Омі, Нью-Йорк
  • 1991 — резиденція, майстерня жіночої студії, Розендейл, Нью-Йорк
  • 1990 — грант Фонду Адольфа та Естер Готлібів, стипендія Нью-Йоркського фонду мистецтв
  • 1989 — Гран-прі, Міжнародна бієнале графіки, Бхопал, Індія
  • 1985 — Стипендія Нью-Йоркського фонду мистецтва, Нью-Йорк
  • 1984 — Стипендія майстерні гравюри, Нью-Йорк
  • 1974 — Стипендія Японського фонду, Токіо
  • 1969 — Президентська нагорода за гравюру, Індія[10]

Персональні виставки ред.

Рік Назва виставки Галерея Місто
2019–20 Заріна, Життя в дев'яти рядках Музей мистецтва Кірана Надара Нью-Делі, Індія[21]
Заріна: Атлас її світу Мистецький фонд Пулітцера Сент-Луїс, США[22]
2018 Заріна Лурінг Августин Нью-Йорк, США[23]
Заріна: Сплетіння темряви і тиші Галерея «Espace» Нью-Делі, Індія[24]
2017–18 Заріна: Темні дороги Азіатсько-Тихоокеанський/Американський інститут при Нью-Йоркському університеті Нью-Йорк, США[25]
2016 Лінії життя Галерея «Jeanne Bucher Jeger» Париж, Франція[26]
2014 Заріна: Темрява, що спадає Лурінг Августин Нью-Йорк, США[27]
Заріна: Складаний будинок Галерея «Espace» Нью-Делі, Індія[28]
2012–13 Заріна: Папір як шкіра Центр мистецтва та культури Музею Армана Гаммера Лос-Анджелес, США[29]
Музей Соломона Р. Гуггенхайма Нью-Йорк, США[30]
Художній інститут Чикаго Чикаго, США
2011 Заріна Гашмі: Нур Галерея «Jaeger Bucher» Париж, Франція[31]
Заріна Гашмі: останні роботи, галерея Галерея «Espace» Нью-Делі, Індія[32]
Заріна Гашмі: Анамнез, 1970—1989 Галерея сучасного мистецтва Мумбаї, Індія
2009 Десять тисяч речей Лурінг Августин Нью-Йорк, США
2007 Проїзд до мого будинку Шанхайський ярмарок сучасного мистецтва 2007 Шанхай, Китай
Заріна: Паперові будинки Галерея «Espace» Нью-Делі, Індія[33]
Ткацька пам'ять 1990—2006 Мистецтво Бодхі Сінгапур
2006 Заріна: Тихий монолог Мистецтво Бодхі Сінгапур
2005 Заріна: Підсумок, 1977—2005 Бозе Пасіа Нью-Йорк, США
2004 Міста, країни та кордони, принти Заріни Галерея «Chemould» Мумбаї, Індія
Галерея «Espace» Нью-Делі, Індія
Галерея Чавканді Карачі, Пакистан
Галерея Рохтас 2 Лахор, Пакистан
2003 Карти, будинки та маршрути Галерея «Люкс» Сан-Франциско, США
2002 Дім — чуже місце Галерея «Korn», Університет Дрю Медісон, Нью-Джерсі
2001 Заріна, Картування життя, 1991—2001 Музей мистецтв коледжу Міллс Окленд, США
2000 Дім — це чуже місце, зізнайтеся Галерея «Espace» Нью-Йорк, США
Галерея Чавканді Карачі, Пакистан
1994 Будинки, які я створила Галерея факультету Каліфорнійський університет, Санта-Крус
1993 Галерея Чавканді Карачі, Пакистан
1992 Будинок з чотирма стінами Музей мистецтв Бронкса Нью-Йорк, США
1990 Заріна: Останні роботи; Бронза, литий папір, офорти Англійська галерея Роберта Сан-Франциско, США
1985 Заріна Гашмі: Паперові роботи Мистецька спадщина Нью-Делі, Індія
Галерея «Chitrakoot» Калькутта, Індія
Галерея «Cymrosa» Бомбей, Індія
Галерея Чавканді Карачі, Пакистан
1983 Галерея Саторі Сан-Франциско, США
1981 Заріна: Литий паперовий завод Музей мистецтв Геберта Ф. Джонсона, Корнельський університет Ітака, Нью-Йорк, США
Заріна: Останні роботи в ролях Видання Оріон Нью-Йорк, США
1977 Галерея Алана Осло, Норвегія
1976 Галерея «Туші» Лос-Анджелес, США
1974 Заріна: трафарети, гобелени Тривені Кала Сангам Нью-Делі, Індія
Серіграфія Заріни Галерея «Туші» Лос-Анджелес, США
1973 Заріна: Дерев'яні відбитки Галерея «Туші» Лос-Анджелес, США
1972 Галерея Чанакя Нью-Делі, Індія
Галерея «F-15», Jeløya Мосс, Норвегія
1971 Галерея Чанакя Нью-Делі, Індія
Культурний центр Ора Афіни, Греція
1970 Графіка Заріни Художня галерея Пундоле Бомбей, Індія
1969 Галерея Чанакя Нью-Делі, Індія
1968 Мистецький центр «Kunika-Chemould» Нью-Делі, Індія

Вибрані виставки ред.

Заріна була однією з чотирьох митців/художніх груп, які представляли Індію в своїй першій заявці на Венеціанській бієнале в 2011 році[34].

Музей Гаммера в Лос-Анджелесі організував першу ретроспективу її робіт у 2012 році[35]. Виставка під назвою «Заріна: Папар як шкіра» подорожувала до Музею Соломона Р. Гуггенхайма та Художнього інституту Чикаго[36].

Протягом 2017—2018 навчального року Заріна була художницею-резиденткою Азіатсько-Тихоокеанського/Американського інституту Нью-Йоркського університету .[37]. Кульмінацією резиденції стала персональна виставка «Заріна: Темні дороги» (6 жовтня 2017 — 2 лютого 2018[38]) та публікація «Проїзд до мого будинку»[39].

Приклади її робіт знаходяться в постійних колекціях Музею сучасного мистецтва[40], Музею американського мистецтва Вітні[41], Національній галереї мистецтв[42] та в Національній бібліотеці Франції[35][43].

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://scroll.in/latest/960250/artist-zarina-hashmi-dies-at-83
  2. ↑ а б в Zarina, Maker of Tender Prints Evoking Displacement and Trauma, Is Dead at 83
  3. ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #14958118k // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  5. ↑ Museum of Modern Art online collection
  6. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  7. ↑ Zarina: Paper Like Skin. Art Institute of Chicago. Процитовано 1 February 2014.
  8. ↑ а б Cotter, Holland (5 травня 2020). Zarina Hashmi, Artist of a World in Search of Home, Dies at 82. The New York Times. Процитовано 5 травня 2020.
  9. ↑ Great Women Artists. Phaidon Press. 2019. с. 443. ISBN 978-0714878775.
  10. ↑ а б Presenti, Allegra (2012). Zarina Paper Like Skin. Hammer Museum, California: Hammer Museum and DelMonico Books. с. 182—183. ISBN 978-3-7913-5166-7.
  11. ↑ Ollman, Leah (2 February 2013). Zarina Hashmi. Art in America. Процитовано 14 March 2014.
  12. ↑ Artist Bio: Zarina Hashmi. Gallery Espace. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 23 November 2016.
  13. ↑ Third World Women: The Politics of Being Other (PDF). Heresies Collective. 1979. Процитовано 11 January 2020.
  14. ↑ Artist Zarina Hashmi dies at 83. Scroll.in (амер.). 26 April 2020. Процитовано 28 April 2020.
  15. ↑ Artist Zarina Hashmi passes away in London. 26 April 2020. Процитовано 28 April 2020.
  16. ↑ Zarina Hashmi's 86th Birthday. www.google.com (англ.). Процитовано 15 липня 2023.
  17. ↑ а б Butler, Cornelia (2007). Wack! Art and the Feminist Revolution. MIT Press. с. 320.
  18. ↑ Zarina: Paper Like Skin. Guggenheim. 25 January 2013. Процитовано 11 January 2020.
  19. ↑ Nambiar, Sridevi (16 September 2021). Zarina Hashmi and the idea of home. Sarmaya Trust.
  20. ↑ Zarina – A Life in Nine Lines. Kiran Nadar Museum of Art (англ.). 3 березня 2020. Процитовано 30 березня 2023.
  21. ↑ Zarina: Atlas of Her World. Pulitzer Arts Foundation (амер.). Процитовано 30 березня 2023.
  22. ↑ Zarina - - Exhibitions - Luhring Augustine. www.luhringaugustine.com (англ.). Процитовано 30 березня 2023.
  23. ↑ Weaving darkness and silence. Gallery Espace (амер.). 15 лютого 2021. Процитовано 30 березня 2023.
  24. ↑ Zarina: Dark Roads (October 6, 2017-February 2, 2018). Asian/Pacific/American Institute | NYU (амер.). 22 серпня 2017. Процитовано 30 березня 2023.
  25. ↑ Life Lines. Jeanne Bucher Jaeger (амер.). Процитовано 30 березня 2023.
  26. ↑ Zarina - Descending Darkness - Exhibitions - Luhring Augustine. www.luhringaugustine.com (англ.). Процитовано 30 березня 2023.
  27. ↑ Folding House by Zarina. Gallery Espace (амер.). 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2023.
  28. ↑ Zarina: Paper Like Skin | Hammer Museum. hammer.ucla.edu (англ.). Процитовано 30 березня 2023.
  29. ↑ Zarina: Paper Like Skin. The Guggenheim Museums and Foundation (амер.). Процитовано 30 березня 2023.
  30. ↑ Noor. Jeanne Bucher Jaeger (амер.). Процитовано 30 березня 2023.
  31. ↑ Zarina Hashmi-Recent Works. Gallery Espace (амер.). 6 липня 2021. Процитовано 30 березня 2023.
  32. ↑ Paper Houses by Zarina Hashmi. Gallery Espace (амер.). 7 липня 2021. Процитовано 30 березня 2023.
  33. ↑ Pavilion of India. La Biennale. Процитовано 7 March 2015.
  34. ↑ а б Zarina: Paper Like Skin. Hammer Museum. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 14 March 2014.
  35. ↑ Artist Bio: Zarina Hashmi. Luhring Augustine. Процитовано 14 March 2014.
  36. ↑ Asian/Pacific/American Institute Announces Zarina Hashmi As Artist-in-Residence 2017–18. New York University. Процитовано 11 January 2020.
  37. ↑ Zarina Hashmi Dark Roads. ArtAsiaPacific. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 January 2020.
  38. ↑ "Directions to My House"--A Life Story through Words, Photographs, and Art. New York University. Процитовано 11 January 2020.
  39. ↑ Zarina | MoMA. The Museum of Modern Art (англ.). Процитовано 18 квітня 2022.
  40. ↑ Zarina. Whitney Museum of American Art (англ.). Процитовано 18 квітня 2022.
  41. ↑ Tylec, Laurie (15 April 2022). Acquisition: Zarina. National Gallery of Art. Процитовано 18 квітня 2022.
  42. ↑ Zarina. Jeanne Bucher Jaeger. Процитовано 11 January 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заріна&oldid=41493704