Заморій Петро Костьович (нар. 12 (25) червня 1906(19060625), Висунськ — 26 березня 1975, Київ) — український геолог, геоморфолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Київського університету.

Петро Костьович Заморій
Петро Заморій 1936 року
Петро Заморій 1936 року
Петро Заморій 1936 року
Народився12 (25) червня 1906(1906-06-25)
Висунськ
Помер26 березня 1975(1975-03-26) (68 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Країна Російська імперія
 УРСР
Діяльністьгеолог
Alma materХерсонський сільськогосподарський інститут
Галузьчетвертинна геологія, геоморфологія, палеогеографія
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений діяч науки і техніки України Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Життєпис

ред.

Народився 12 (25 червня) 1906 року у містечку Висунськ Херсонського повіту Херсонської губернії. У 1926 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут. Кандидатська дисертація захищена у 1936 році. Член ВКП(б) з 1943 року. У Київському університеті працює з 1944 року доцентом, у 19491967 роках завідувачем кафедри геоморфології. За працю «Четвертинні відклади УРСР» присвоєно вчений ступінь доктора геолого-мінералогічних наук у 1950 році.

 
Могила Петра Заморія

Помер 26 березня 1975 року. Похований на Байковому кладовищі Києва (стара частина).

Наукова діяльність

ред.

Наукові інтереси: четвертинна геологія України, проблеми геоморфології України та Уралу, геотектоніки, корисних копалин. Вніс вагомий внесок у розвиток палеогеографії, застосовуючи палеогеографічний метод, реконструював клімат та ландшафтні умови формування четвертинних відкладів України і, зокрема лесової формації. Значну увагу приділяв створенню четвертинних, геоморфологічних, ґрунтознавчих, неотектонічних карт та легенд до них. Президент Українського географічного товариства у 19571964 роках.

Нагороди і відзнаки

ред.

Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1959). Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР у 1944 році, орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» в 1945 році.

Наукові праці

ред.

Автор понад 200 наукових праць. Основні праці:

  1. (рос.) Четвертичные отложения Украинской ССР. — К., 1954.
  2. Четвертинні відклади Української РСР. — К., 1961.
  3. Корисні копалини Української РСР. — К., 1961. Том 2. (у співавторстві).

Джерела

ред.
  1. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К., 2008.

Посилання

ред.