Вікіпедія

Замок Буффавен (Верхня Савоя)

замок у Люллі, Франція
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Замок Буффавен.

Замок Буффавен (фр. Château de Buffavent або Buffavens) — фортеця XV століття в селищі Люллі, департамент Верхня Савоя, регіон Овернь-Рона-Альпи у Франції[2].

Замок Буффавен

46°17′17″ пн. ш. 6°24′24″ сх. д. / 46.288100000028° пн. ш. 6.406670000028° сх. д. / 46.288100000028; 6.406670000028Координати: 46°17′17″ пн. ш. 6°24′24″ сх. д. / 46.288100000028° пн. ш. 6.406670000028° сх. д. / 46.288100000028; 6.406670000028
Тип маєток
Статус спадщини пам'ятка історії зареєстрованаd[1]
Країна  Франція
Розташування Люллі[1]
Засновано 15 століття
Замок Буффавен (Верхня Савоя). Карта розташування: Франція
Замок Буффавен (Верхня Савоя)
Замок Буффавен (Верхня Савоя) (Франція)
Мапа
CMNS: Замок Буффавен у Вікісховищі

Назва ред.

Французькою мовою назва замку пишеться двома способами: Buffavent та Buffavens. З арпітанської (франко-провансальської) мови перекладається приблизно як Дуйвітер — така назва означає те, що там, де замок побудований, сильно дме вітер[3][4].

Розташування ред.

Замок Буффавент розташований за 800 метрів на північний захід від селища Люллі і знаходиться на межі лісу, який розмежовує селище із пагорбом Шаванекс[5].

Історія ред.

Укріплена споруда — колишній мисливський будинок родини Ланженів, побудований у XV столітті, приблизно в 1498 році[5][6][7][8][9].

Сеньйор Луї де Ланжен поділив своє майно між дванадцятьма дітьми. Сини Етьєн та Гіг успадкували замок та домен. Філібер де Ланжен, син Гіга, був останнім спадкоємцем замку з роду Ланженів, оскільки він та його дядько Етьєн не мали дітей-чоловіків[10]. Власність переходить до родів, із представниками яких одружилися сестри Філібера — Антуанетта (чоловік — Аймон де Бельгард) та Луїза (чоловік — Жан де Сервен)[5][11].

1590 року замок захопили солдати із Женеви[6][12].

16 травня 1660 року остання спадкоємиця замку Жанна де Бельгард залишила споруду своєму другому чоловікові — Луї де Сейсселю. Філіппіна-Франсуаза де Сейссель, дочка Луї, успадкувала замок в 1729 році. Вона одружилася із Шарлем Жербе де Сонна, який також успадкував володіння і передав його своєму племіннику Янусу[5][13].

Янус та Жозеф де Жербе де Сонна переоблаштували колишній мисливський будинок у XVIII столітті[9].

Жозефіна де Сонна, баронеса де Ліве, передала замок своїм двоюрідним братам — графові Жербе де Сонна д'Абере, дивізійному генералові, та графові Шарлю-Альберту Жербе де Сонна. У власності родини Жербе де Сонна замок залишався до 1922 року[5].

1923 року замок став власністю Філібера Вуарньоса (22 березня 1891(18910322) — 30 червня 1981). Він перепродав його у 1944 році[джерело?].

З 24 січня 1944 року споруда має статус історичної пам'ятки[2].

Від кінця XX століття до 2012 року тривала реконструкція замку, проведена доктором Жаном-Люком де Морлузом.

Згідно із розслідуванням української програми «Схеми» від 20 квітня 2023 року, замком володіє компанія SCI DE Buffavent, засновником якої з 2014 року вважається компанія з Монако Lully Real Estate, власницею якої є Лариса Черток — сестра українського олігарха Ігоря Коломойського[8][14].

Опис ред.

У своїй муніципальній монографії абат Троссе описує будівлю так: «Розташування замку, його архітектура, територія, прилегла до нього, його сусідство — все говорить про те, що загалом Буффавен був місцем мисливських зустрічей, побудованим на краю лісу»[7].

Замок має типову для регіону чотирикутну форму; в чотирьох кутах до нього прибудовані круглі вежі-турелі[5][9].

На вхідних дверях зображено герб родини Ланженів, які першими володіли замком, а на стінах споруди збереглися сліди від снарядів женевських солдатів, які захопили замок у 1590 році[6][8][12][14].

Примітки ред.

  1. ↑ а б base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. ↑ а б Château de Buffavent. www.pop.culture.gouv.fr. Процитовано 20 квітня 2023.
  3. ↑ Gros, Adolphe (2004). Dictionnaire étymologique des noms de lieu de la Savoie (фр.). La Fontaine de Siloë. ISBN 978-2-84206-268-2.
  4. ↑ Noms de lieux de Suisse romande, Savoie et environs. henrysuter.ch. Процитовано 20 квітня 2023.
  5. ↑ а б в г д е MONUMENTS HISTORIQUES. Haute-Savoie, A. ROuget, [1895]. web.archive.org. 18 березня 2015. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 20 квітня 2023.
  6. ↑ а б в chateau de Buffavent. Lully, inscrit MH le 24 janvier 1944. www.chateau-fort-manoir-chateau.eu. Процитовано 20 квітня 2023.
  7. ↑ а б Fessy et Lully, с. 28-29
  8. ↑ а б в Савчук, Максим (20 квітня 2023). «Схеми» знайшли у Коломойського замок 15 століття у Франції та апартаменти навпроти Ейфелевої вежі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
  9. ↑ а б в Mariotte, Jean-Yves (1980). Histoire des communes savoyardes: Le Chablais (фр.). Horvath. ISBN 978-2-7171-0099-0.
  10. ↑ Fessy et Lully, с. 34-35
  11. ↑ Fessy et Lully, с. 38
  12. ↑ а б “Schemes”: Kolomoiskyʼs sister owns a medieval castle in France. babel.ua (англ.). Процитовано 20 квітня 2023.
  13. ↑ Fessy et Lully, с. 217
  14. ↑ а б У сестри Коломойського знайшли середньовічний замок у Франції та апартаменти навпроти Ейфелевої вежі — Схеми. nv.ua (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.

Джерела ред.

  • Georges Chapier, Châteaux Savoyards: Faucigny, Chablais, Tarentaise, Maurienne, Savoie propre, Genevois, Éditions La Découvrance, coll. " L'amateur Averti ", 2005, 410 p. (ISBN 978-2-8426-5326-2), p. 69.
  • Abbé Claude-François Trosset, Fessy et Lully, Annecy, Impr. commerciale, 1921, 480 p.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Замок_Буффавен_(Верхня_Савоя)&oldid=39745191