Замичковський Іван Едуардович

актор

Іва́н Едуа́рдович Замичко́вський (8 січня 1869, Київ — 15 липня 1931, Київ) — український і радянський актор театру і кіно 1920-30-тих років.

Замичковський Іван Едуардович
Зображення
Зображення
Народився 27 грудня 1868 (8 січня 1869)
Київ, Російська імперія
Помер 15 липня 1931(1931-07-15)[1] (62 роки)
Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність актор
Роки діяльності з 1887
IMDb nm0952798
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСР

Біографія ред.

Сценічну діяльність почав 1887 у театрі російської оперети І. Я. Сетова (Київ). До 1917 виступав у різних українських театральних трупах, в 1919—25 у театрі ім. Т. Шевченка (нині у Дніпропетровську), в 1925—31 у театрі ім. Жовтневої революції (Одеса).

Найкращі ролі: Мартин Боруля («Мартин Боруля» Карпенка-Карого), Микита («Дай серцю волю, заведёт в неволю» Кропивницького), Городничий («Ревізор» Гоголя), Ромашка («Диктатура» Микитенко) та інших. Замичковский розвивав реалістичні традиції демократичного національного театру, вніс значний внесок в українське кіномистецтво (знімався з 1926, зокрема у кінорежисера Юрія Стабового).

Фільмографія ред.

Примітки ред.

Джерела ред.