Відкрити головне меню
Залізняк скіфський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Залізняк (Phlomis)
Вид: Залізняк скіфський
Біноміальна назва
Phlomis scythica
Klokov & Des.-Shost., 1938
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phlomis scythica
The Plant List: kew-152415

Залізняк скіфський (Phlomis scythica) — рослина роду Залізняк родини Глухокропивові.

Зміст

Біологія видуРедагувати

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина з подовженими горизонтальними кореневищами та бульбами. Формує потужні зарості. Стебла 30-90 см заввишки, напіврозеткові. Прикореневі листки довгочерешкові. Черешок голий або ледь опушений. Листкові пластинки округло-трикутної форми з серцеподібною основою. Стеблові листки довгасто-яйцеподібні або ланцетні на короткому черешку 1,5-5,5 см завдовжки. Всі листки білувато-повстисті, зверху зелені. Квіти рожево-лілові 17-20 мм завдовжки зібрані у несправжні багатоквіткові кільця. Горішки тригранні. Цвіте у червні-липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та кореневищами.

ПоширенняРедагувати

Присиваська низовина між р. Дніпро та р. Молочною.

Поширення в УкраїніРедагувати

За регіонами: Херсонська, Запорізька області. Має кілька популяцій, приурочених до степових подів. Основна популяція локалізована у природному ядрі БЗ «Асканія-Нова» — Великому Чапельському поді.

Умови місцезростанняРедагувати

Степові блюдця, лощини, схили та днища подів. Ґрунти лучно-каштанові залишково солонцюваті осолоділі глейові суглинисті та глейосолоді. Рослина приурочена до лучностепових та лучних угруповань з різко змінним гідрорежимом. Ксеромезофіт.

Загрози, охоронаРедагувати

Загрозами є Специфіка еколого-ценотичних умов, розорювання степів, що практично заміщені агроландшафтами, площа яких розширюється. Занесена до Червоної книги України, природоохоронний статус — неоцінений. Занесений до Європейського червоного списку. Охороняють у БЗ «Асканія-Нова» та заповідному урочищі «Агайманське».

ПосиланняРедагувати