Вікіпедія

Закс Ганна Борисівна

Ганна Борисівна Закс (28 листопада 1899, Кишинів, Бессарабська губернія — 8 жовтня 1996, Москва) — радянський і російський історик-музеєзнавець, теоретик і практик музейної справи, співробітниця Державного історичного музею та НДІ музеєзнавства, авторка близько[1] 100 наукових публікацій.

Закс Ганна Борисівна
Народилася 28 листопада (10 грудня) 1899
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла 1996
Москва, Росія
Поховання Нове Донське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Росія
Діяльність науковиця
Alma mater Факультет суспільних наук МДУd
Заклад Державний історичний музей
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Автограф

Родина ред.

Народилася 1899 року в Кишиневі[2] у сім'ї сина двінського фабриканта Бориса Яковича Закса та Бейли (Бетті) Йосипівни Закс (уродженої Єфрусі; 1867—1931)[3] . Батьки одружилися в Кишиневі 1890 року. Дід — великий кишинівський банкір, купець першої гільдії Йосип Ісаакович Єфрусі. Сестра — Сарра Борисівна Закс (1898—1981), педагог-методист, авторка посібників для вчителів з навчання англійської мови, доцент МДУ, кандидат педагогічних наук (1950)[4] .

Племінниця доктора медичних наук Зінаїди Йосипівни Мічник, доктора філософських наук Поліни Йосипівни Ефруссі, економіста Бориса Йосиповича Ефрусі та історика Єви Марківни Ефрусі. Двоюрідні брати — молекулярний біолог Борис Самойлович Ефруссі та інженер-винахідник в галузі радіотехніки і телебачення Яків Ісаакович Ефруссі (1900—1996)[5], двоюрідна сестра — відома піаністка-педагог, викладачка Московської середньої спеціальної музичної школи імені Гнєсіних Олена Самойлівна Ефруссі (1904—1991).

Навчання ред.

У 1920—1921 роках навчалася на курсах інструкторів-організаторів народної освіти в Москві у Анатолія Бакушинського та Миколи Гейніке. У 1925 році закінчила факультет суспільних наук МДУ. У другій половині 1920-х років була співробітником Екскурсбази Наркомосу РРФСР, проводила екскурсії для груп школярів. Спеціалізувалася з історико-революційних екскурсій під керівництвом Миколи Дружініна, в тому числі з експозиції Музею Революції СРСР[1]. Брала участь у виданнях «По революційній Москві» (1926), «Жовтень в екскурсіях по Москві» (1927) та інших[6].

Трудова діяльність ред.

 
Будівля НДІ краєзнавчої та музейної роботи, в якій працювала Ганна Закс

З 1933 по 1963 рік обіймала посаду старшого наукового співробітника (1933—1939), завідувачем експозиційного відділу історії XIX століття Державного історичного музею, одночасно з 1947 року — наукового співробітника НДІ краєзнавчої та музейної роботи[2][7][6].

Наукова діяльність ред.

Під її керівництвом у 1930-1940-х роках створювалися експозиції Історичного музею з історії Росії XVIII—XIX століть[6].

Брала участь в історико-побутових експедиціях музею. Зайнялася історією Північно-Східного Кавказу, включаючи народний рух під керівництвом Шаміля і, зокрема, діяльністю його соратника Хаджі Ташаєва, який очолив Чеченське повстання 1840 року. У 1936 році керувала історико-побутовою експедицією Державного історичного музею на Північному Кавказі (Веденський район Чечні та Буйнакський район Дагестану). В експедиції були зібрані предмети, пов'язані з життям імама Шаміля, і зроблено топографічну зйомку колишнього табору Шаміля поблизу селища Дишне-Ведено, записані розповіді старих людей, які пам'ятали і бачили Шаміля.[8] У 1944 році написала дисертацію, проте захистити її змогла лише в 1946 році[9][10] (за іншими даними в 1955 році)[11].

З 1936 року вела викладацьку роботу, читала лекції з музеєзнавства у ЗВО Москви[6]. Коло її наукових інтересів було пов'язано з розробленням теорії та методики створення експозицій історичних музеїв.

Авторка робіт з музеєзнавства, а також нарисів з історії музеїв Москви: Історичного музею, Музею Революції, Збройової палати Московського Кремля та інших[6] . Написала мемуари «Це довге, довге, довге життя. Спогади»[6].

Жила в Москві на Великій Дорогоміловській вулиці, 58[6]. Померла 8 жовтня 1996 року[12], похована в колумбарії Нового Донського кладовища[13].

Праці ред.

  • Закс А. Б. Дискуссия о движении Шамиля // Вопросы истории. 1947. № 11. С. 134—140.
  • Закс А. Б. Методика построения экспозиции по истории СССР. С древнейших времён до Великой Октябрьской социалистической революции. М.: Госкульпросветиздат, 1957. 127 с.
  • Закс А. Б. Из истории Государственного исторического музея (1917—1941) // Очерки истории музейного дела в России. М. 1960. Вып. 2.
  • Закс А. Б. Из истории Государственного исторического музея (1941—1957) // Очерки истории музейного дела в России. М. 1961. Вып. 3.
  • Закс А. Б. Музеи исторического профиля в 1917—1934 гг. // История СССР, 1962, N 5.
  • Закс А. Б. Из истории Государственного музея Революции СССР (1924—1934 гг.) // Очерки истории музейного дела в СССР. М., 1963. Вып. 5. (Труды Научно-исследовательского института музееведения; вып. 10.).
  • Закс А. Б. Популяризация исторических знаний музеями // Вопросы архивоведения. 1965. № 4.
  • Закс А. Б. Опыт изучения и пропаганды истории революционной Москвы в 20-е годы XX в. // Из истории экономической и общественной жизни России. М., 1976. С. 278.
  • Закс А. Б. Речь А. В. Луначарского на конференции по делам музеев // Археографический ежегодник за 1976 год. Отделение истории Академии наук СССР; Археографическая комиссия. М., 1977.
  • Закс А. Б. Всероссийский музейный съезд // Вопросы истории. 1980. № 12. С. 164.
  • Закс А. Дом на Красной площади // Советская культура. 1985. 7 мая. С. 3.
  • Закс А. Б. Первая Всероссийская конференция по делам музеев. Февраль 1919 г. (По материалам отдела письменных источников Государственного исторического музея) // Актуальные вопросы изучения фондов музея по истории советского общества. М.: Государственный исторический музей, 1982. (Труды ГИМ; выпуск 55).
  • Закс А. Б. Музейная экспозиция. Научная подготовка // Музееведение. Музеи исторического профиля. М., 1988.
  • Закс А. Б. Как я защищала диссертацию и пыталась её опубликовать // Вопросы истории. 1989. № 6. С. 164—167.
  • Закс А. Б. 1929 год: несколько штрихов // Вопросы истории. 1990. № 6. С. 188.
  • Закс А. Б. Дружинин Н. М. // Краеведы Москвы. М., 1991. С. 259.
  • Закс А. Б. Трудные годы // Вопросы истории. 1992. № 4. С. 157.
  • Закс А. Б. 60 лет знакомства с Н. М. Дружининым // Экономическая и общественная жизнь: Первые Дружининские чтения. М., 1992. Т. 2. С. 333—344.
  • Закс А. Б. Ташев Хаджи // Вопросы истории. 1993. № 4. С. 140.
  • Закс А. Б. Музееведческий центр России (1930—1960-е годы) // Вопросы истории. 1994. № 10. С. 160.
  • Закс А. Б. В гостях у имама: вождь в повседневной жизни // Родина, 1994. № 3—4.
  • Закс А. Б. Эта долгая, долгая, долгая жизнь: Воспоминания (1905—1963): в 2 книгах / А. Б. Закс; отв. ред. А. И. Шкурко. — М.: ГИМ, 2000.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Закс А. Б. Из воспоминаний «Эта долгая, долгая, долгая жизнь» // Проблемы теории, истории и методики музейной работы. Музей современной истории России в прошлом и настоящем / Государственный центральный музей современной истории России. — М., 2007. — С. 151.
  2. ↑ а б Российская музейная энциклопедия. — М., 2001. — Т. 1. — С. 197.
  3. ↑ Закс А. Б. Из воспоминаний «Эта долгая, долгая, долгая жизнь» // Проблемы теории, истории и методики музейной работы. Музей современной истории России в прошлом и настоящем / Государственный центральный музей современной истории России. — М., 2007. — С. 20.
  4. ↑ С. Б. Закс — автор книг «Маленькие пьесы: Для V—VIII классов. На английском языке» (Л.: Учпедгиз, Ленинградское отделение, 1962), «10 английских вечеров: Пособие для учителя» (М.: Просвещение, 1964), «Школьные вечера на английском языке: Пособие для учителя» (М.: Просвещение, 1981), «Сказки и легенды Африки: Книга для чтения на английском языке в 6-ом классе средней школы» (3-е изд., М.: Просвещение, 1987).
  5. ↑ Воспоминания Я. И. Эфрусси. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  6. ↑ а б в г д е ж Закс Анна Борисовна // Московская энциклопедия. Том I. Лица Москвы: [в 6 кн.] / гл. ред. С. О. Шмидт. — М., 2007. С. 599—600.
  7. ↑ Галкина Т. А. Российский институт культурологии: страницы прошлого [Архівовано 2018-03-10 у Wayback Machine.] // Культура. 2012. № 3. С. 107—115.
  8. ↑ Северокавказская историко-бытовая экспедиция Государственного исторического музея // Историк-марксист. 1936. № 6. С. 254.
  9. ↑ Абдулхабиров, М. Легендарная А. Б. Закс и её диссертация об имаме Шамиле [Архівовано 2018-03-11 у Wayback Machine.] // Кавполит. 2017. 19 июня.
  10. ↑ Закс, А. Б. Как я защищала диссертацию и пыталась её опубликовать // Вопросы истории. 1989. № 6. С. 166.
  11. ↑ Антология научных трудов Государственного исторического музея / В. Л. Егоров, Т. А. Кравченко; Государственный исторический музей. М.: Государственный исторический музей, 2002. Т. 1.
  12. ↑ Закс А. Б. Эта долгая, долгая, долгая жизнь: Воспоминания (1905—1963): в 2 книгах / А. Б. Закс; отв. ред. А. И. Шкурко. — М.: ГИМ, 2000. C. 12.
  13. ↑ Фотография могильного памятника А. Б. Закс на Донском кладбище. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 10 березня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Закс_Ганна_Борисівна&oldid=39229880