Єва Марківна (Хава Мордківна) Ефрусі (їд. חוה אפרתי уроджена Бланк ; 6 вересня 1870, Кишинів, Бессарабська область — після 1938, Рига) — російський історик і педагог.

Ефрусі Єва Марківна
Народилася1870
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія

Життєпис

ред.

Народилася 1870 року в Кишиневі у єврейській купецькій сім'ї другої гільдії. Батько, Мордко Абрамович Бланк (1837—?), разом із чоловіком своєї сестри були співвласниками великої банківської «контори Єфрусі та Бланка» у Кишиневі (згодом із відділенням в Одесі), мати — Гітл Бланк (1839—?). Сестра хіміка та публіциста Рувима Марковича Бланка[1].

Закінчила жіночу гімназію в Кишиневі, потім історичне відділення Інституту загального добробуту[de] у Франкфурті-на-Майні (Франкфуртський університет імені Йоганна Вольфганга Гете). Деякий час проживала в Одесі та Києві . З 1891 року була одружена зі своїм двоюрідним братом — публіцистом Борисом Йосиповичем (Бенціоном Йосиповичем) Ефрусі, з яким жила в Берліні та Парижі, потім у Санкт-Петербурзі . Брала активну участь у діяльності партії соціалістів-революціонерів[2]. 1904 року знову оселилася в Кишиневі.

Опублікувала ряд праць з історії революційного руху в різних країнах, російської історії Середньовіччя, підручник з історії Росії (1911)[3] .

У 1913—1915 роках написала двотомний підручник з єврейської історії, який у перекладі на їдиш побачив світ у видавництві Бориса Клецкіна (1875—1937) спочатку у Києві у 1918 році, потім у Вільні (1920, 1921) та став одним із найпопулярніших навчальних посібників з історії для єврейських шкіл[4]. У першому томі розглядалася соціальна та економічна історія біблійного періоду, у другому томі — вперше на їдиші розглядалася історія епохи Другого Храму. Пізніше вона написала третій том, у якому розглядалася історія євреїв за доби Середньовіччі. Всі три томи були перевидані видавництвом Star Hebrew Book Company у США (1926), окреме видання третьої частини було здійснено цим же видавництвом у 1931 році. 1938 року у Варшаві також на ідиші вийшла її монографія «Історія євреїв у Східній Європі».

Публікувалася у періодичних виданнях, присвячених питанням педагогіки; так у 1922 році у віленському журналі «Ді найє шул» («нова школа», на їдиші) вийшла її робота «Ді форшингс-методн фун дер біблішер гешихте» (дослівно — «дослідницька методологія біблійної історіографії»).

У 1920-ті роки працювала науковим співробітником Російського закордонного історичного архіву в Празі (1924—1928 рр. — завідувачка газетно-журнального відділу)[5][6] . Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років жила в Ризі (Латвія), викладала історію в середніх єврейських школах.

Родина

ред.
  • Двоюрідні сестри та брат (з боку батька) — доктор філософських наук Поліна Йосипівна Ефруссі, доктор медичних наук Зінаїда Йосипівна Мічник і письменник Юлій Аронович Клугман, який за радянських часів публікувався під псевдонімом Юрій Калугін.
  • Племінники (діти двоюрідних братів і сестер) — Яків Ісаакович Ефруссі (Ефрусі ; 1900—1996), інженер-винахідник в галузі радіотехніки та телебачення; Борис Самойлович Ефруссі, генетик та молекулярний біолог; Ганна Борисівна Закс, історик-музеєзнавець.

Публікації

ред.
  • Е. М. Эфруси. Великая революция во Франции. М.: Братья А. и И. Гранат и К°, 1908. — 140 с.; 2-е издание — М.: Русский библиографический институт Братья А. и И. Гранат и К°, 1917. — 126 с.
  • Е. М. Эфруси. История России: Учебник и книга для чтения. М.: «Сотрудник школ» А. К. Залесской, 1911. — 304 с.
  • Е. М. Эфруси. Учебник русской истории. Элементарный курс для средних учебных заведений и городских училищ. Одесса: Издание Общества для распространения просвещения между евреями в России, 1911.
  • Е. М. Эфруси. Учебник по истории евреев. Часть 1: Древнейший или библейский период. СПб: Типография «Печатный труд», 1913. — 132 с.
  • Е. М. Эфруси. Учебник по истории евреев. Часть 2: Период Второго Храма. Одесса, 1915.
  • Е. М. Эфруси. Новгородская республика (Господин Великий Новгород). Под редакцией Е. К. Брешко-Брешковской. М.: Земля и воля, 1917. — 16 с.
  • Е. М. Эфруси. Тернистый путь к свободе: Борьба против самодержавных порядков при царях из дома Романовых. Исторические очерки. Под редакцией Е. К. Брешко-Брешковской и О. С. Минора. М.: Земля и воля, 1918. — 95 с.
  • די געשיכטע פֿון ייִדישן פֿאָלק, לערנבוך (ди гешихте фун идишн фолк, лернбух — история еврейского народа, учебник). Первая часть: Библейский период. Киев: Б. А. Клецкин, 1918. — 180 с.
  • די געשיכטע פֿון ייִדישן פֿאָלק, לערנבוך (ди гешихте фун идишн фолк, лернбух — история еврейского народа, учебник). Вторая часть: Эпоха Второго Храма. Киев: Б. А. Клецкин, 1918. — 207 с.
  • יידישע געשיכטע: לערנבוך (идише гешихте: лернбух — учебник еврейской истории). Первый выпуск: Библейский период. Вильна: Виленское издательство Б. А. Клецкин, 1920. — 180 с.
  • יידישע געשיכטע: לערנבוך (идише гешихте: лернбух — учебник еврейской истории). Второй выпуск: Эпоха Второго Храма. Вильна: Виленское издательство Б. А. Клецкин, 1921. — 207 с.
  • ייִדישע געשיכטע פֿאַר שול און הױז (идише гешихте фар шул ун hойз — еврейская история для школы и дома). Первая часть: Библейский период. Нью-Йорк: Star Hebrew Book Company, 1926. — 182 с.
  • ייִדישע געשיכטע פֿאַר שול און הױז (идише гешихте фар шул ун hойз — еврейская история для школы и дома). Вторая часть: Эпоха Второго Храма. Нью-Йорк: Star Hebrew Book Company, 1926. — 210 с.
  • מיטלאַלטער, די ייִדן אין גלות (митлалтер, ди идн ин голес — средние века, евреи в изгнании). Нью-Йорк: Star Hebrew Book Company, 1931. — 189 с.
  • די געשיכטע פֿון ייִדן אין מיזרח-אײראָפּע (ди гешихте фун идн ин мизрех-эйропе — история евреев в Восточной Европе). Под редакцией Н. Мирера. Варшава, 1938.

Статті

ред.
  • Эфруси Е. Иуда Маккавей и его братья // Колосья. Ноябрь 1915. С. 17—30.
  • Эфруси Е. Общие чтения в воскресных школах и беседы по русской истории // Вестник воспитания. 1916. № 8. С. 139—162.
  • Эфруси Е. Летняя детская площадка // РШЗР (Русская школа за рубежом). Прага, 1931. Кн. 34. С. 453—460.

Примітки

ред.
  1. У неї були також брати Айзик Мордкович (Олександр Маркович) Бланк (1859), купець, та Нахман Мордкович Бланк (1864), сестри Хая (1873) та Диня (1877, лікарка), а також зведені брати від другого шлюбу батька
  2. Л. А. Ратаев. История предательства Евно Азефа (стр. 102, 106—107, 111
  3. А. Н. Фукс «Школьные учебники по отечественной истории как историографический феномен»
  4. Yiddish Leksikon
  5. Работники и сотрудники РЗИА
  6. Отчёты о деятельности РЗИА: Уволилась из РЗИА 19 октября 1927 года.