Зайнаб-бібі Курбанова
Курбанова Зайнаб-бібі (1887—1928) — радянський державний, політичний та громадський діяч Таджикистану; — голова Виконавчого комітету Ради депутатів трудящих Локай-Таджицького району Таджицької АРСР.
| Зайнаб-бібі Курбанова | |
|---|---|
| Народилася |
1887 к. Бошкенгаш, Гіссарське бекство, Бухарський емірат |
| Померла |
28 липня 1928 Кокташ Локай-Таджицького району Таджицької АРСР |
| Підданство |
  |
| Діяльність | політичний та державний діяч |
Активіст за визволення та рівноправність жінки в радянському Таджикистані. Учасниця Конференції вільних жінок Середньої Азії (Ташкент, червень 1927), делегат 2-го Всесоюзного з'їзду робітниць і селянок (Москва, жовтень 1927).
Етимологія суфікса іменіРедагувати
Зайнаб-бібі — в деяких індоіранських мовах поважне звернення[en] до жінки на ім'я Зайнаб, буквально «пані Зайнаб». У публіцистиці може використовуватися як назва, що замінює повне особисте ім'я.1[джерело?]
БіографіяРедагувати
Ранні рокиРедагувати
Народилася Зайнаб у 1887 році в кишлаку Бошкенгаш Гіссарського бекства Бухарського емірату у бідній дехканській родині. Коли дівчинці виповнилося 8 років, згідно з давніми традиціями шаріату, вона була віддана в заміжжя. Її чоловіком став Худойберди Хакназар — «людина літня, яка через 12 років померла своєю смертю», і вона стала 20-річною вдовою; «роки заміжжя закарбувалися в її пам'яті як нескінченно довга темна ніч, повна праць без подяки, напівголодного животіння і нескінченних образ і принижень». Потім — «за законом шаріату» — вона стала дружиною Курбана Ішмухаммада, який також помер через рік, потім — вона стала «дружиною у спадок» до старшого брата останнього чоловіка…
У неї народилося четверо дітей: дочка та троє синів.
Нове життяРедагувати
Відповідно до спогадів, викладених у літературному творі таджицького письменника Ф. Мухаммадієва — повісті «Зайнаб-бібі» (Душанбе, 1964), нове життя для Зайнаб почалося влітку 1922 року — з волі випадку: «…Одного разу командир кавалерійського взводу Олександр Васильєв, що відправився в кишлак Бошкенгаш за провізією і фуражем, привіз звідти побиту до напівсмерті жінку з вивихнутою рукою і трьох її … голодних і плачучих дітлахів. - Це була Зайнаб Курбанова»[1].
Із того часу вона з дітьми опинилася при військовому гарнізоні РСЧА, що дислокувався в Кокташі. Згодом почала працювати по господарству на правах вільнонайманої, а потім, коли на початку літа 1923 року ватажок басмацтва Ібрагім-бек організував черговий басмацький похід у Східній Бухарі, вона, вперше одягнувши військову форму кавалериста, стала у стрій. Упродовж кількох років, будучи у складі кавалерійського ескадрону РСЧА, брала участь у десятках сутичок із басмацькими бандами, виявивши себе не тільки як сміливий боєць-кавалерист, а й ініціативний лідер, який володіє організаторськими здібностями. Коли 1924 року у Кокташі утворився Ревком (Військово-революційний комітет) Локай-Таджицького району Таджицької АРСР Зайнаб Курбанову призначили заступником голови цього комітету; Передревкомом був призначений Нізоміддін Карімов.
До осені 1926 басмацькі банди були повністю розгромлені. Зміна соціально-політичної ситуації дозволила провести реформу: було оголошено загальні вибори, і замість ревкомів створено місцеві кишлакові Ради, що обираються народом, — за підсумками виборів Зайнаб Курбанова було обрано головою Кокташської сільради.
Влітку 1927 року Зайнаб послали в Ташкент на Конференцію вільних жінок Середньої Азії (липень 1927). Там її обрали делегатом і послали до Москви на 2-й Всесоюзний з'їзд робітниць і селянок (жовтень 1927)[2][3]. На початку 1928 року її було прийнято кандидатом у члени комуністичної партії Таджикистану.
20 липня 1928 року — за підсумками нових виборів до місцевих Рад народних депутатів, Зайнаб Курбанова була обрана головою Виконавчого комітету Ради депутатів трудящих Локай-Таджицького району Таджицької АРСР.
Кривава нічРедагувати
23 липня 1928 року Зайнаба Курбанова було вбито за образу почуттів віруючих, що є тяжким злочином і в сучасній Росії — по суті, на робочому місці. Найжорстокіший злочин здійснили троє ворогів радянської влади з-поміж місцевих жителів. Прокравшись під покровом ночі на територію райвиконкому, де через обставини жили керівники, убивці застрелили її з револьвера, потім завдали їй безліч ножових ударів, довершивши криваву розправу. Одночасно з нею був убитий і заступник голови виконкому Бекмухаммадов[4].
Пам'ятьРедагувати
- 1964 року опубліковано історичну повість «Зайнаб-бібі». У літературному творі зображений героїчний яскравий образ першої жінки-таджички-державного діяча, образ жінки-борця за свої права, за справедливість, що назавжди закарбувався в пам'яті народу.
- На згадку про Курбанову Зайнаб-бібі — героїню боротьби за права і свободу жінок та встановлення радянської влади в Таджикистані, поставлено пам'ятник — бюст на території Меморіального комплексу у смт Ленінському (нині смт Сомоніон) Ленінського району Таджицької РСР (нині район Рудакі Таджикистану).
- Її ім'я відбилося у міській топоніміці — увічнено у назві вулиці у столиці Таджикистану — місті Душанбе[5].
- Її ім'я було надано одному з виробничих об'єднань столиці Таджикистану — його носить «Душанбінське швейно-трикотажне об'єднання ім. Зайнаб-бібі», трудовий колектив якого здебільшого складався з жінок.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Читать онлайн "Домик на окраине. Зайнаб-биби" автора Мухаммадиев Фазлиддин - RuLit - Страница 27. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ 2-й Всесоюзный съезд работниц и крестьянок. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Таджикистан после революции 1917 года в фотографиях - BBC News Русская служба. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ .http://vdushanbe.ru/guide/street-dushanbe/
ПосиланняРедагувати
- Мухаммадієв Ф. Зайнаб-бібі (переклад з таджицького Юрія Смирнова). — Душанбе: Ірфон, 1964. С. 24-37. https://profilib.net/chtenie/102170/fazliddin-mukhammadiev-domik-na-okraine-zaynab-bibi-12.php