Відкрити головне меню

Загумєннікова Ольга Олександрівна

Ольга Олександрівна Загумєннікова (21 травня 1949(19490521) — 28 лютого 2013) — прима-балерина Дніпропетровського театру опери та балету, народна артистка України, послушниця Рубанівського храму Покрови. Місце народження: Алма-Ата (нині Алмати).

Загумєннікова Ольга Олександрівна
Народилася 21 травня 1949(1949-05-21)
Алмати, СРСР
Померла 28 лютого 2013(2013-02-28) (63 роки)
Діяльність актриса

РодинаРедагувати

Мати — лікар-фармацевт, працювала викладачем аналітичної хімії в медичному інституті. Батько — викладач вищої математики і фізики. За сімейною традицією Ольга пішла вчитися до фізико-математичної школи, але також займалася в хореографічному училищі.

Балетна кар'єраРедагувати

З 1968 по 1970 роки Ольга Загумєннікова танцювала в балетних постановках Казахського державного академічного театру опери та балету ім. Абая. Тут балерина вперше станцювала Аврору в «Сплячій красуні» та Машу в «Лускунчику». У 1974 році відкривається Дніпропетровський театр опери та балету, куди Ольгу Олександрівну запросили як провідну солістку. Одетта-Оділлія — одна з кращих партій Ольги, її героїня стала символом вічної жіночності та шляхетності. Образ головної героїні балету «Жізель» є одним із кращих в її балетній біографії. Працюючи над образом Марії з балету «Бахчисарайський фонтан», грала Мавку у поетично казковому балеті «Лісова пісня». Найважливіше значення у репертуарі балерини набуває образ Джульєтти.

За роки насиченої балетної кар'єри Ольга Загумєннікова станцювала чимало найскладніших партій. Вона володіла не тільки сильною технікою, але ще й здатністю затримуватися в повітрі в кульмінаційний момент стрибка.

Під покровом БогоридиціРедагувати

Ольга Олександрівна займалася духовно-культурною просвітницькою діяльністю, а потім отримавши благословення на послух Владики Іринея, стала послушницею при Свято-Покровському храмі, що в селі Рубанівському Васильківського району, де вчилася християнської любові. Закінчила богословський факультет Полтавської місіонерської духовної семінарії.

ДжерелаРедагувати

  1. Тулянцев А. А. Ольга Загуменникова. Прима-балерина (1949—2013).– Днепр, 2016.– 148 с.
  2. Маслова Л. И на сцене, и у алтаря она служит Творцу, Добру и Красоте // Зоря Город. — 2012/1.– 28 берез.– С. 5.
  3. Марков И. Под покровом Богородицы // Горожанин.– 2009.– 30 окт.
  4. Поставна А. З вірою в торжество життя // Культура і життя.– 1986.– 13 квіт.
  5. Тищук В. Ліцей прийшов у Ярмолинці // Вперед.- 2001.- 26 трав.

ПосиланняРедагувати