Загоруйко Микола Миколайович
Микола Миколайович Загоруйко (нар. 18 січня 1962, Вінниця, УРСР) — радянський та український футболіст, воротар. По завершенні кар'єри — футбольний тренер.
 | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Микола Миколайович Загоруйко | |||||||||||||||||
| Народження | 18 січня 1962 (62 роки) | |||||||||||||||||
| Вінниця, УРСР | ||||||||||||||||||
| Зріст | 185 см | |||||||||||||||||
| Вага | 75 см | |||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна
| |||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Життєпис ред.
У 1980 році дебютував у складі вінницької «Ниви» у Другій лізі СРСР. Наступний сезон провів у сімферопольській «Таврії». За кримчан зіграв лише один матч Кубку СРСР проти барнаульского «Динамо» (2:0)[1]. Після цього повернувся в «Ниву». Спочатку поступався місцем у воротах Анатолію Бабенко, але потім став основним воротарем. У 1983 році команда посіла третє місце в своїй зоні. Наступного року «Нива» стала переможцем зонального турніру, після чого посіла друге місце у фінальному раунді, поступившись куйбишевським «Крилам Рад». Сезон 1985 року команда завершила на другому місці в своїй групі, поступившись лише «Таврії». Взяв участь у першому розіграші чемпіонату незалежної України. «Нива» посіла 8 місце з 10 команд своєї групи й вилетіла в Першу лігу. Провів у команді першу половину сезону 1992/93 років, після чого завершив кар'єру футболіста.
У складі «Ниви» провів понад триста матчів, рекордсменом клубу як воротар, який провів найбільше матчів. Загоруйко відіграв найбільше «сухих» матчів за «Ниву» — 131 поєдинок[2]. Входить до символічного клубу Анатолія Александрова та Юрія Шевченка.
За закінчення кар'єри футболіста почав працювати дитячим тренером у школі вінницької «Ниви». Працював в парі з Олександром Дусанюком. Нагороджувався премією як найкращий тренер Вінницької області. Серед його вихованців такі футболісти як Олександр Костюк та Вадим Волошинський (1992 року народження). Підопічні 1997 року народження перемагали на турнірі у Франції навесні 2010 року[3]. Вихованцями 1997 року народження є Віктор Циганков та Олег Остапенко[4]. Після цього тренував групи футболістів 2002—2004 років народження. Приводив команду цього віку до срібних нагород міжнародного турніру в Києві «Оболонь — 2011». З командою 2007 року народження влітку 2016 року брав участь в болгарському турнірі «Несебр-cap 2016».
У сезоні 1999/00 років працював тренером воротарів у клубі «Вінниця», цю ж посаду займав у команді «Нива-В» у першій половині сезону 2016/17 років[5][6].
Примітки ред.
- ↑ «Таврия» Симферополь — «Динамо» Барнаул — 2 : 0 20.02.1981 Кубок СССР 1981 7 зона (рос.)
- ↑ Рекорды винницкой команды [Архівовано 22 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Як вінницькі футбольні можновладці «футболять» дітей. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 серпня 2017.
- ↑ Карт-бланш на креатив и миф, который хотелось бы развеять (рос.). footclub.com.ua. 2016.09.27. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016.
- ↑ НИКОЛАЙ ЛИТОВКА: «Здоровая конкуренция среди игроков - польза всему коллективу». Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
- ↑ Винницька «Нива» в сезоні 2016—2017 р. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
Посилання ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «Український футбол»
- Профіль гравця [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru (рос.)