Загнаних коней пристрілюють, чи не так?

фільм 1969 року

Загнаних коней пристрілюють, чи не так? (англ. They Shoot Horses, Don`t They?) — фільм 1969 року, що розповідає про трагічні події часів Великої Депресії 1930-х рр. і страшні наслідки економічної скрути для різних верств населення країни. Режисер — Сідні Поллак.

Загнаних коней пристрілюють, чи не так?
They Shoot Horses, Don`t They?
Жанр Драма
Режисер Сідні Поллак
Продюсер Irwin Winklerd і Robert Chartoffd
Сценарист Роберт Томпсон,
Ірвін Вінклер
На основі They Shoot Horses, Don't They?d[1]
У головних
ролях
Джейн Фонда
Майкл Серрезін
Сюзанна Йорк
Гіг Янг
Оператор Philip H. Lathropd[2]
Композитор Джон Грін
Художник Harry Hornerd
Кінокомпанія American Broadcasting Company
Дистриб'ютор Cinerama Releasing Corporationd і Netflix
Тривалість 120 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1969
IMDb ID ID 0065088

У ролях ред.

Історія створення ред.

 
Сідні Поллак

Сценарій фільму створено за мотивами однойменного роману американського письменника Гораса Маккоя[en], надрукованого у 1935 році. Роман письменника зображував події Великої Депресії на прикладі чудернацького танцювального марафону. Його організував один заклад, аби додати трохи пожвавлення в гнітючу атмосферу економічної скрути.

Імовірно, роман письменника привабив режисера прикладом з національної історії США і можливістю показати різні людські характери і долі через призму суспільних негараздів і тяжких випробувань.

На головну жіночу роль запросили Джейн Фонду, що жила у Франції і мала початковий досвід знімань. Сценарій не сподобався молодій акторці і та включилася до роботи лише за вимогою чоловіка, українця за походженням — Роже Вадима.

Сюжет ред.

Бідність і безробіття спонукали купку людей до участі в чудернацькому змаганні — танцювальному марафоні. Адже призом є 1.500 доларів, що дасть змогу протриматись в часи економічної депресії. Мимоволі до чудернацького змагання залучаються Глорія і Роберт. Партнера Глорії вибракували на етапі підготовки до конкурсу і вона запросила до участі сільського парубка. Вагітна Рубі і її чоловік беруть участь, аби мати змогу добре попоїсти (учасників змагання безкоштовно годують). Актори - початківці Елліс і Ролло беруть участь тому, що бажають виявити себе і отримати запрошення на роботу в Голлівуді, аби покінчити з безробіттям.

Для Роккі — хоч яке видовище — різновид бізнесу. І в залученні глядачів до чудернацького змагання він не зупиняється ні перед якими штучними засобами пожвавлення шоу.

Усе на продаж ред.

Ознаки глупоти і вихвалянь притаманні і учасникам змагання. Іноді вони виступають з окремими номерами під час шоу в додаток до головних навантажень конкурсу, що і без цього виснажує учасників.

Упорядник Роккі навіть робить пропозицію Глорії зробити фіктивне весілля, а частку весільних подарунків після фікції продати і заробити на спекуляції. Це звична практика в США після весілля. В буржуазному суспільстві усе виставлено на продаж і майже не залишається ланок, не підкорених продажу, спекуляціям, дегероїзації.

Трагедії шоу і один постріл в кінці. ред.

Знесилені бідністю і стресами, учасники чудернацького шоу логічно йдуть до трагедій.

За умовами змагання після 600 годин чудернацького конкурсу починається «дербі» — швидкий біг тривалістю 10 хвилин. Три останні учасники дербі виключаються з конкурсу. Ідуть перші страшні випробування — ветеран війни 1914 року помирає під час другого дербі, акторка — божеволіє, а Глорія закінчує змагання психологічною кризою і проханням убити її. Страту її і реалізує Роберт, адже загнаних коней винищують, це він засвоїв у селі.

Веселеньке шоу на початку закінчується трагедіями і тюремним ув'язненням для Роберта, що стає ще однією трагедією долі і кінострічки.

Нагороди і номінації ред.

  • Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану — Гіг Янґ.
  • Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану — Гіг Янґ та ще п'ять номінацій.
  • Премія «BAFTA» за найкращу жіночу роль другого плану — Сюзанна Йорк та ще п'ять номінацій.

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.