Вікіпедія

Завгородній Георгій Степанович

Завгородній Георгій Степанович (1903–1976) — співробітник каральних органів безпеки СССР, начальник концтаборів у системі ГУЛАГ СССР, зокрема Марковського виправно-трудового табору, генерал-майор (1945).

Завгородній Георгій Степанович
Георгий Степанович Завгородний
генерал-майор
Загальна інформація
Народження 1903(1903)
Смерть 21 березня 1976(1976-03-21)
СРСР
Громадянство СРСР
Військова служба
Роки служби 1921-1954
Приналежність СРСР
Рід військ КДБ
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Завгородній.

Біографія ред.

Народився на станції Кореновській (нині Краснодарський край). Закінчив 5 класів реального училища. З 1920 інструктор-ревізор відділу карткової системи в Краснодарі. З 1921 молодший діловод, політконтролер окрвідділу ОГПУ в Краснодарі. З 1924 помічник уповноваженого ОГПУ Кубанського окрвідділу в Краснодарі. Член РКП(б) з 1926. З 1928 уповноважений Особливого відділу ОДПУ Донецького окрвідділу. З 1930 уповноважений Особливого відділу, уповноважений Секретно-політичного відділу Повноважного представництва ОДПУ Північно-Кавказького краю в Ростові-на-Дону. З 1934 оперуповноважений 1-го відділення Повноважного представництва ОДПУ Азово-Чорноморського краю в тому ж місті. З 1935 начальник 5-го відділення Секретно-політичного відділу УНКВС Азово-Чорноморського краю. З 13 травня 1936 помічник начальника 10-го відділення Секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР. З 24 квітня 1939 начальник 7-го відділення 3-го відділу Головного економічного управління НКВС СРСР. З 19 серпня 1940 начальник Управління виправно-трудових колоній і трудпоселень та заступник начальника ГУЛАГу НКВС СРСР. З 9 листопада 1945 1-й заступник наркома внутрішніх справ Узбецької РСР. З 12 березня до 9 липня 1948 начальник Марковського ВТТ та будівництва Північної водопровідної станції МВС у Московській області. З 4 листопада 1948 заступник начальника УМВС Тамбовської області. З 9 травня 1953 начальник 5-го відділу УМВС Новосибірської області. З 3 липня 1954 року на пенсії.

Звання ред.

  • 22 березня 1936 — лейтенант ГБ;
  • 7 червня 1939 — старший лейтенант ГБ;
  • 14 березня 1940 — капітан ГБ;
  • 13 серпня 1941 — майор ГБ;
  • 14 лютого 1943 — полковник ГБ;
  • 14 грудня 1943 — комісар державної безпеки;
  • 9 липня 1945 — генерал-майор.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Завгородній_Георгій_Степанович&oldid=34931198