Завадський Володимир Васильович

Володимир Васильович Завадський; рос. Владимир Васильевич Завадский
	Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	11 січня 1978; Новочеркаськ, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Смерть	28 листопада 2023 (45 років); Харківська область, Україна
Громадянство	Росія
Alma Mater	Ульянівське гвардійське суворовське військове училищеd (1995), Московське вище військове командне училище (2000) і Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації (2010)
Військова служба
Приналежність	Росія
Вид ЗС	Сухопутні війська РФ
Війни / битви	Російсько-грузинська війна (2008) Російсько-українська війна (з 2014)
Командування
2022—2023	14 АК, заступник командира
2021—2022	2 МСД, командир
2018—2021	4 ТД, командир
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня	Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня

Володимир Васильович Завадський (рос. Владимир Васильевич Завадский; 11 січня 1978, Новочеркаськ, РРФСР — 28 листопада 2023, Харківська область, Україна) — російський воєначальник, генерал-майор.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Завадський.

Біографія ред.

Народився у місті Новочеркаськ Ростовської області.

У 1995 році закінчив Ульяновське гвардійське суворовське військове училище.

У 2000 році закінчив Московське вище військове командне училище. Командував мотострілецьким взводом, ротою, батальйоном.

У 2010 році закінчив Загальновійськову академію ЗС РФ. Після закінчення академії обіймав посади заступника командира навчального танкового полку, заступника начальника навчального центру, начальника штабу мотострілецької бригади, командира мотострілецької бригади.

З 2018 по 2021 роки — командир 4-ої гвардійської танкової Кантемирівської дивізії.

У 2021 — 2022 роках — командир 2-ої гвардійської мотострілецької Таманської дивізії.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) ред.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну командував Таманською дивізією. Брав безпосередню участь у плануванні й проведенні військових операцій в Україні, зокрема у Харківській області. Під час контрнаступу ЗСУ на Харківщині у вересні 2022 року в районі міста Ізюм залишив ввірену йому дивізію як поранений.

28 листопада 2023 року загинув, підірвавшись на міні на території Харківської області^[1]. На момент загибелі був заступником командира 14-го армійського корпусу армії РФ. Він став 12-м генералом ЗС РФ, вбитим під час вторгнення в Україну, і сьомим генералом, чию загибель офіційно визнала влада РФ.

Нагороди ред.

Медаль «За військову доблесть» 2-го і 1-го ступеня
Орден Олександра Невського
Орден Мужності — нагороджений двічі.

Посилання ред.

Примітки ред.

↑ Російська влада підтвердила ліквідацію в Україні генерала Завадського. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 грудня 2023.

[1] Російська влада підтвердила ліквідацію в Україні генерала Завадського. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 грудня 2023.

[1]