Заботін Всеволод Федорович

Заботін Всеволод Федорович — (29 грудня 1917, Миколаїв — 14 березня 1994, Херсон) — радянський суднобудівник, Герой Соціалістичної Праці, директор Херсонського суднобудівного заводу (1961—1986 рр.).

Заботін Всеволод Федорович
Народився 29 грудня 1917(1917-12-29)
Миколаїв
Помер 14 березня 1994(1994-03-14) (76 років)
Херсон, Україна
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність суднобудівник
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1971
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Ленінська премія Державна премія СРСР


При ньому заводом було освоєно 18 проектів, побудовано 230 суден, з них 76 пішли на експорт, а в місті Херсон заводом побудовано житловий мікрорайон «Корабел».

БіографіяРедагувати

Народився 29 грудня 1917 року в м. Миколаєві.

В роки війниРедагувати

З початком війни був направлений в академію для перепідготовки, але в метушні відступу залишки миколаївців забрали в 733 стрілецький полк, потім потрапив в саперний училище, пізніше переведений в артилерійське з прискореним курсом навчання. Але в підсумку, в березні 1942 року, як суднобудівник був направлений в тил до Астрахані, на 638 суднобудівний завод.

На 638 суднобудівному заводі почав працювати майстром. Через п'ять місяців призначений на посаду будівельника судів у філію заводу в Баку.

У лютому 1945 року Заботін отримав свою першу державну нагороду — Медаль «За оборону Кавказу». Йому не довелося тримати в руках зброю і стріляти, але ті бойові кораблі, які будували й ремонтували під його керівництвом, внесли чималий внесок у перемогу.

Після війниРедагувати

Після закінчення війни В. Ф. Заботін повернувся в рідне місто на завод «61 комунара».

У березні 1948 він став відповідальним здавачем судів. А через три роки — начальником стапельного цеху.

У 1955 році в возресте 38 років Заботін був призначений головним інженером Херсонського суднобудівного заводу, який до того часу побудував всього п'ять танкерів.

У 1958 році заводу, з ініціативи Заботіна, було доручено будівництво головного судна нової серії суховантажів. Уже в квітні 1959 суховантаж «Ленінський комсомол» був спущений на воду і став біля добудовчої стінки. Потім була побудована серія з 20 одиниць суден цього типу.

Директор заводуРедагувати

У 1961 році Заботіна В. Ф. висунули на посаду директора Херсонського суднобудівного заводу.

При активному участю Всеволода Федоровича на Херсонських стапелях вперше у світовій практиці була введена електрозварювання в вуглекислої середовищі в автоматичному та напівавтоматичному режимі, [2] за що в квітні 1963 Заботін отримав Ленінську премію.

При ньому було освоєно 18 проектів, побудовано 230 суден, з них 76 пішли на експорт. І не тільки в країни соцтабору. Але ж відомо, які вимоги висувають за кордоном до техніки. Спочатку фірми з капстран ігнорували все радянське, але наша техніка витримала іспит. Замовниками заводу стали Греція, Німеччина, Англія, Данія, Індія та інші країни. Було також побудовано 25 доків по 5-ти проектам.

Так само за участю Заботіна в Херсоні була створена система підготовки кадрів: Профорієнтація в школах, потім профтехучилища, технікум. Відкрито філію Миколаївського суднобудівного інституту. Створено навчальний 28 цех, де опрацьовувалися навички майбутніх кораблів.

31 грудня 1970 Херсонський суднозавод був нагороджений орденом Леніна, а через чотири місяці Всеволоду Заботіну і зварнику Павлу Німич присвоїли звання Героїв Соцпраці.

З ім'ям Всеволода Федоровича пов'язана поява прекрасного, зеленого, зручного для проживання житлового масиву міста Херсон — мікрорайону Корабел, де для суднобудівників побудований ціле містечко з лікарнею, магазинами, кінотеатром, дитячими садками, школами.

У 1986 році у віці 69 років Заботін покинув пост директора заводу.

Всеволод Федорович Заботін пішов з життя в 1994 році. На міському кладовищі стоїть пам'ятник з його барельєфом і зображенням судів, які він будував.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати