З'єднина́, сполу́чення (рос. соединение) — поєднання складових одиниць в техніці.

Для правильної взаємодії деталей в машині необхідно, щоб їх сполучення мало визначений характер. Одні деталі повинні вільно переміщуватись відносно інших, другі — в роботі не повинні переміщуватись, але повинні збиратися і розбиратися, треті — після складання повинні залишатися протягом всього часу експлуатації нерухомими. Залежно від цих умов поєднання складових одиниць здійснюється по-різному.

З'єднини деталей в машині підрозділяються на:

  • нерозбірні — виконуються зварюванням, клепанням, паянням тощо;
  • розбірні — виконуються за допомогою кріпильних деталей (болти, гайки, шпонки, гвинти, шурупи тощо) або посадок. При необхідності такі поєднання можна розібрати без порушення їх складових;
  • рухомі — дозволяють взаємне переміщення сполучених частин машини;
  • нерухомі — після складання взаємне положення елементів повинно залишатись незмінним.

Характер сполучення двох деталей, що входять одна в одну, називається посадкою. Розрізняють таки посадки:

  • гаряча — застосовується для поєднання деталей, що в процесі експлуатації не розбираються;
  • пресова і легкопресова — виконуються під дією пресів і додаткового кріплення шпонками, штифтами, шпильками;
  • туга, напружена і щільна — застосовуються для сполучення деталей, які в процесі експлуатації доводиться розбирати, демонтувати.

Посадки забезпечують добре центрування з використанням шпонок, штифтів; рухомі — визначаються характером руху поєднаних деталей і швидкістю їх руху.

Телескопічна з'єднина труб – з'єднина труб, яка дає змогу підніматися та опускатися трубам внаслідок повороту навколо своєї осі; обертально-висувна з'єднина.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. ISBN 966-7804-90-9
  • Бойко В.С., Бойко Р.В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004-2006 рр. 560 + 800 с.