Відкрити головне меню

Жорж Піша́р (фр. Georges Pichard) — французький художник-карикатурист і коміксист. Автор численних ілюстрацій та коміксів для розважальних журналів, відомий зокрема за роботами еротичної тематики.

Жорж Пішар
Georges Pichard
Народження 17 січня 1920(1920-01-17)
Париж, Франція[1]
Смерть 7 червня 2003(2003-06-07) (83 роки)
  Париж, Франція[1]
Національність француз
Громадянство Flag of France.svg Франція
Жанр гумористичні та еротичні комікси, карикатура
Навчання École nationale supérieure des arts appliqués et des métiers d'art[d]
Діяльність художник коміксів, ілюстратор, карикатурист
Роки творчості 1960-і - 1990-і

БіографіяРедагувати

Жорж Пішар народився 17 січня 1920 року в Парижі. Навчався у школі прикладних мистецтв. Спершу хотів стати письменником, але в 1946 році зосередився на графіці. Малював рекламу, ілюстрації та карикатури в різній пресі, зокрема «Le Rire» та «Les Veillées des Chaumières». Його першим коміксом став «Міс Мімі», створений у 1956 році для журналу «La Semaine de Suzette». Паралельно викладав у школі прикладних мистецтв.

У 1964 році він об'єднався з письменником Жаком Лобом і разом вони започаткували гумористичний комікс «Тенебракс» для журналу «Chouchou» і пригодницько-пародійний комікс «Підводник» для тижневика «Pilote». На фоні сексуальної революції у Франції в 1960-і, славу їм принесли однак еротично-гумористичні комікси про Бланш Епіфані — молоду жінку, що постійно встряє в пікантні ситуації. Вперше надрукований у 1967 в журналі «V», він продовжувався, зображаючи пригоди Блаш в місцях, де в той час відбувались які-небудь резонансні події: США, Африка, В'єтнам. Наступним став «Одіссей» (1968) для «Linus».

У 1970 Жорж Пішар разом з Жоржем Воленскі започаткував комікс про Полетту, що через відверті обкладинки був заборонений в низці муніципалітетів Франції. Втім, це ж посприяло популярності коміксів Пішара. Їх ідейними продовжувачами стали «Кароліна Холера» (1976, «L'Écho des Savane»), «Марія-Габріелла» (1981, «Glénat») і «Кармен» (1981, «Albin Michel»). Впродовж багатьох років також співпрацював з Дені Дубосом, малюючи комікси різної тематики, та письменником-фантастом Жаном-П'єром Андервоном та Роберто Равіолою.

Жорж Пішар прославився в 1980-90-ті еротичними коміксовими адаптаціями класичних романів, таких як «Золотий віслюк», «Дон Жуан» чи «Жерміналь», а також ілюстрованою «Кама-сутрою».

Помер у Парижі 7 червня 2003 року[2].

Основні твориРедагувати

Назва українською Назва в оригіналі Рік0 К-сть томів Видавець Примітка
Тенебракс Ténébrax 1963 Serg текст Жака Лоба
Підводник Submerman 1967 6 Glénat текст Жака Лоба
Солодкі сторінки Lolly-strip 1972 Losfeld текст Дені Дубоса
Бланш Епіфані Blanche Epiphanie 1972 6 Serg/Dargaud текст Жака Лоба
Полетта Paulette 1971 7 Le Square/Dargaud текст Жоржа Воленскі
Одіссей Ulysse 1974 2 Dargaud текст Жака Лоба
Пригоди де ля Джеймса Т'єр-Бонда: Справи пішли, Сахаро Les Aventures de la James du Tiers-Bond: Ah ! ça ira Sahara 1975 ABC текст Франсуа Превоста
Кароліна Холера Caroline Choléra 1975 2 Editions du Fromage текст Дені Дубоса
Марія-Габріелла в Сент-Ентропі Marie-Gabrielle de Saint-Eutrope 1977 2 Glénat
Едвард/Заповідник Édouard/La Réserve 1978 Le Square текст Жана-П'єра Андервона
Завод L'usine 1979 2 Glénat
Ці теж Ceux–là 1980 2 Le Square текст Жана-П'єра Андервона
Промисловість Les manufacturées 1980 Le Square текст Faraldo
Кармен Carmen 1981 Albin Michel за новелою Проспера Меріме
Борнео Джо Bornéo Jo 1983 2 Albin Michel текст Дені Дубоса
Червона графиня La Comtesse rouge 1985 Editions Dominique Leroy за текстом Леопольда фон Захер-Мазоха
Відьми з Фессалії Les Sorcières de Thessalie 1985 2 Glénat за текстом Апулея
Квітка лотоса La fleur de lotus 1987 Albin Michel за текстом «Цзінь пін мей»
Марлен і Юпітер Marlène et Jupiter 1988 Yes Company
Мадоліна Madoline 1990 2 CAP
Подвиги Дон Жуана Les Exploits d'un Don Juan 1991 Albin Michel за текстом Гійома Аполлінера
Кама-сутра Le Kama Soutra 1991 Curiosa за текстом Ватсьяяни
Три материні дочки Trois filles de leur mère 1992 Curiosa за текстом П'єра Луї
Шлях спокути La voie du repentir 1992 CAP
Монахиня La religieuse 1992 Création Art Presse за текстом Дені Дідро
Жерміналь Germinal 1992 Magic Strip за текстом Еміля Золя

Стиль і тематикаРедагувати

Свої роботи для журналів Жорж Пішар часто виконував у кольорі без штриховки. Натомість в коміксах, що видавалися окремо, проявлявся його чорно-білий стиль з багатьма деталями та густою штриховкою. Малюнки виконувались тушшю та кульковою ручкою[3]. Пішар вважав себе доволі повільним художником, тому віддавав перевагу саме чорно-білим зображенням[4].

Героїні його коміксів — це зухвалі молоді витривалі жінки з підкреслено великими грудьми та стегнами, деталізованими стопами, мигдалевидної форми очима та виразним макіяжем. Якщо жінки мають досить реалістичне зображення, то чоловіки в Пішара нерідко карикатурні, або просто непривабливі.[5] Сам художник вважав, що його стиль має чимало слабких місць, бо він прагнув не наслідувати когось, а створити власний стиль. Щодо його жіночих образів, Пішар захоплювався картинами Жана Енгра, Жака-Луї Давіда та Альфонса Мухи[4].

Пішар часто звертався до садо-мазохістської тематики, його героїнь викрадають, відсилають на каторгу чи в гарем, заковують в кайдани, піддають несправедливим покаранням, принижують і катують, а ті при цьому проявляють покірність і виправляються. Дія нерідко відбувається в індустріальних зонах — на гротескних фабриках, кар'єрах, будівництвах.[5] Як згадував сам художник, на нього вплинули бачені в дитинстві картини «Викрадення сабінянок» і «Турецькі лазні» Енгра[4].

Оцінки творчостіРедагувати

Жорж Пішар вважається одним з найбільш яскравих французьких коміксистів 1960-70 років.[3] Хоча славу йому принесла головним чином відверта еротика, нею здобутки не обмежувались. Так, «Одіссей» Жоржа Пішара було визнано «Science Fiction and Fantasy Book Review» за 1979-80 роки як «відмінне осучаснення епосу з науково-фантастичним ухилом».[6]

В «Путівнику Routledge по коміксах» відзначалося, що Пішар «схопив» дух епохи і його еротичні комікси в тематиці та виконанні перегукуються з японською манґою 1980-х. По обидва боки океану в мальованій еротиці створювалися майстерно намальовані твори, що намагалися дослідити, а часом і заперечити суспільні табу, вражаючи читачів бентежними сценами.[7] Одним з найбільших виробників порнографії БДСМ-тематики кінця 1990-х, початку 2000-х — Insex, підкреслювалось, що саме твори Жоржа Пішара з їх «чудернацьким, часто неможливим» бондажем послугували основою для багатьох сцен.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118594222 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Georges Pichard. lambiek.net (en). Процитовано 2019-10-06. 
  3. а б Georges Pichard. The Independent (en). 2003-07-28. Процитовано 2019-10-06. 
  4. а б в Numa, Sadoul (1975). Entretien avec georges pichard / Les Cahiers de la bande dessinée. Spécial Georges Pichard. Grenoble: Glénat. с. 8–17. 
  5. а б redscraper (2018-09-30). Georges Pichard’s Distressing Damsels. Who's Out There? (en). Процитовано 2019-10-07. 
  6. Barron, Neil; Reginald, R. (2009-11). Science Fiction and Fantasy Book Review (en). Wildside Press LLC. с. 11. ISBN 9780893706241. 
  7. Bramlett, Frank; Cook, Roy; Meskin, Aaron (2016-08-05). The Routledge Companion to Comics (en). Routledge. с. 178. ISBN 9781317915386. 
  8. Influences. insex.com. Процитовано 2019-10-06. 

ПосиланняРедагувати