Відкрити головне меню

Жорж Бідо́ (фр. Georges Bidault; нар. 5 жовтня 1899, Мулен, Франція — пом. 26 січня 1983, Камбо-ле-Бен, Франція) — французький політичний та державний діяч. Прем'єр-міністр Франції з 23 червня до 28 листопада 1946 і з 28 жовтня 1949 до 24 червня 1950. Фактичний очільник держави в період з 24 червня 1946 по 16 січня 1946.

Жорж Бідо
фр. Georges Bidault
Georges Bidault.jpg
Народився 5 жовтня 1899(1899-10-05)[1][2][…]
Мулен[4]
Помер 27 січня 1983(1983-01-27)[1][5][…] (83 роки)
Камбо-ле-Бен
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність політик, дипломат, French Resistance fighter
Alma mater Lycée Saint-Louis-de-Gonzagued
Знання мов французька[1]
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Членство Парламентська асамблея Ради Європи
Посада депутат Національної асамблеї Франції, president of the Provisional Government of the French Republicd, голова Ради міністрів Франціїd, президент Франції, Прем'єр-міністр Франції, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd, міністр закордонних справ Франціїd і Представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[6]
Партія Народно-республіканський рухd і Національний фронт
Конфесія Римо-католицька церква
У шлюбі з Сюзан Борельd
Нагороди
IMDb nm0081122

ЖиттєписРедагувати

З 1934 був редактором католицької газети «Об» (фр. Aube — «Світанок»).

У роки Другої світової війни — учасник Руху опору, прихильник де Голля. Один з засновників (1944) і лідерів католицької партії «Народно-республіканський рух» (МРП).

Не раз був міністром закордонних справ і главою уряду. Сприяв вступу Франції в т. з. «Європейське оборонне співтовариство» і НАТО. 1958 порвав з МРП і організував партію «Християнська демократія Франції».

Своїми діями намагався зміцнити буржуазний лад і колоніальні позиції Франції. З 1956 — віце-голова колоніалістського «Союзу рятування і оновлення французького Алжиру». Активно сприяв приходу до влади де Голля.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати