Жильбер Беко
Жильбе́р Беко́ (фр. Gilbert Bécaud, його справжнє ім"я Франсуа́ Жильбе́р Сійї, фр. François Gilbert Silly, 24 жовтня 1927, Тулон — 18 грудня 2001, Париж)[1] — французький співак, композитор, піаніст та актор, відомий під прізвиськом "Містер 100 000 вольт" через його енергійні виступи[2]. Його найвідомішими хітами є "Nathalie" та "Et maintenant", реліз 1961 року, який став англомовним хітом "What Now My Love".
| Жильбер Беко | ||||
| François Gilbert Silly | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні: | Франсуа Жильбер Сійї | |||
| Дата народження: | 24 жовтня 1927 | |||
| Місце народження: | Тулон | |||
| Дата смерті: | 18 грудня 2001 (74 роки) | |||
| Місце смерті: | Париж | |||
| Громадянство: |  Франція
| |||
| Національність | француз | |||
| Професія | співак, композитор, актор | |||
| Інструмент(и) | голос, піаніно | |||
| Жанр | Класика | |||
| Псевдоніми | Gilbert Bécaud | |||
| IMDb: | ID 0126713 | |||
|---|---|---|---|---|
| Нагороди | ||||
| ||||
| Офіційний сайт Жильбера Беко | ||||
 Жильбер Беко у Вікісховищі
| ||||
Біографія
ред.Народився на узбережжі Середземного моря у Тулоні 24 жовтня 1927 року. Його батько залишив сім'ю, не оформивши розірвання шлюбу, коли Франсуа був ще зовсім маленьким. Через це мати співака, яку всі називали Маміко, не змогла оформити шлюб зі своїм новим супутником, Луї Беко, якого Франсуа, його брат Жан та сестра Одетта вважали батьком з самого раннього дитинства.
Франсуа цікавився музикою з юних років, зокрема цікавився грою на фортепіано, на якому достатньо швидко навчився майстерно грати. У дев'ять років він поступив до консерваторії Ніцци, де залишався до того часу, коли родина залишила Тулон під час війни у 1942 році. Мати Франсуа прагнула дати всі шанси своєму синові аби він займався мистецтвом в найкращих умовах. У 1943 сім'я перебирається в Альбервілль (в Савуа) під впливом Жана, старшого брата. Він був тоді членом Спротиву у Веркорі, і майбутній «Мосьє 10 000 вольтів» приєднався до нього через деякий час.
Після завершення війни у віці вісімнадцяти років переїхав до Парижу з прагненням швидко стати популярним. У віці 20 років уклав декілька контрактів у барах та шиночках на виступи піаністом. Почав створювати музику для кінофільмів під прізвиськом Франсуа Беко, взявши прізвище вітчима. Спілка авторів, композиторів та видавців музики (SACEM) вперше реєструє його ім'я у 1947 році. Згодом починає займатися пісенною творчістю, чому сприяла його зустріч з Морісом Відаленом. У 1948 написав декілька пісень для популярної виконавиці Марі Візе, яка познайомила Беко з П'єром Деланоє. Відален та Деланоє стають близькими товаришами Беко, вони разом створили багато популярних пісень. У 1950 році завдяки Марі Візе Беко познайомився з Жаком Піллса, який в той час був надзвичайно популярним співаком. Беко стає його акомпаніатором, разом вони здійснюють декілька тріумфальних гастролей, зокрема до США.
Похований на цвинтарі «Пер-Лашез».
Посилання
ред.- Fan page in German and French [Архівовано 21 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 50. ISBN 1-904994-10-5.
- ↑ The Dead Rock Stars Club 2001. thedeadrockstarsclub.com. Процитовано 27 листопада 2022.