Жив.JPG

Живильник (рос. питатель, англ. feeder, нім. Speiser m) -

  • 2) Машина або пристрій для рівномірної подачі регульованої кількості вихідного матеріалу в різні види технологічного (наприклад, збагачувального) устаткування.

Механічні живильники поділяються: з безперервним поступовим рухом робочого органу (пластинчасті, стрічкові, ланцюгові, скребкові, ґвинтові), із зворотно-поступальним рухом (лоткові, маятникові, коливні, вібраційні, електровібраційні, поршневі) та з обертовим рухом (тарілчасті або дискові, лопатеві, барабанні, крильчасті, шнекові, роторні, столи дозувальні).

Пластинчасті, ланцюгові і коливні живильники використовують, в основному, при великогрудковій гірничій масі, стрічкові, маятникові та вібраційні — при середніх розмірах грудок; тарілчасті, стрічкові та гвинтові — при легкосипких і дрібногрудкових матеріалах. Продуктивність живильника — 35-1000 т/год. Для стрічкових, скребкових і пластинчастих живильників вона обумовлюється площею перерізу потоку вантажу і швидкістю його руху, а для коливних, вібраційних і мая-тникових — площею перерізу, амплітудою і частотою коливань робочого органу. Тип живильників вибирається в залеж-ності від властивостей матеріалу, необхідної продуктивності та точності регулювання його потоку. Якщо Ж. виконує кількісне регулювання технологічного потоку або окремого компоненту, що надходить до процесу, він служить дозатором.

Див. такожРедагувати

Живильники для сипких матеріалів:
Живильники для рідких матеріалів:

ЛітератураРедагувати