Жезмер Марія Соломонівна

Марія Соломонівна Жезмер (липень 1885, Бобринець, Херсонська губернія — 16 вересня 1933(1933-09-16), Київ) — історик революційного руху на Півдні України на початку ХХ ст., директор Одеського музея Революції.

Жезмер Марія Соломонівна
Народилася липень 1885
Бобринець, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла 16 вересня 1933(1933-09-16)[1] (48 років)
Київ, Українська СРР, СРСР[1]

Життєпис ред.

Народилася в м. Бобринець у липні 1885(1885) року в родині різноробочого. Через декілька років після народження переїхала з батьками до Одеси. 1907–1911 вчилась на фізматі — Одеських вищих жіночих курсів, але іспит не склала. У 19031920 роках викладала у народних школах, заснованих «Обществом распространения просвещения между евреями»[2]. З 1910 завідувала вечірньою школою для жінок-робітниць на Молдаванці. 19071909 перебувала у лавах РСДРП, а у 19171919 — єврейських соціалістичних партіях «Бунді» та «Фербанді». 1919 вступила до лав КП(б)У. З 1920 працювала зав. євсекцією та головою комісії з ліквідації неписьменності в одеському Губнаробразі. У 19221924 вчителювала у Свердловську. Після повернення до Одеси працювала в істпарті, була членом комісії зі сприяння істпарту у збиранні матеріалів про участь єврейських робітників у революційному русі на Одещині у рамках гуртка з вивчення історії участі національних меншин у революційному русі в Одесі при істпарті. Не відзначалась науковою плідністю внаслідок захворювання на туберкульоз. Відома лише одна її праця в який, на досить вузькій джерельній базі, висвітлювалися склад та напрямки роботи органу революційної влади в Одесі у 1905. Ця праця за своїм рівнем поступалась аналогічному дослідженню, що опублікував незадовго до неї О. Рябінін-Скляревський. Станом на 1933 рік — директор Одеського музея Революції.

Померла в Києві 16 серпня 1933 року від вади серця.

Наукові публікації ред.

  • Одеська Рада Робітничих депутатів 1905 року. — Одеса, 1931.

Примітки ред.

Джерела ред.