Жан-Луї Адан, іноді також Адам (фр. Jean Louis Adam; 3 грудня 1758, Мюттерсольц, Ельзас, Королівство Франція — 8 квітня 1848, Париж, Королівство Франція) — французький піаніст, композитор і музичний педагог. Батько композитора Адольфа Адана[6].

Жан-Луї Адан
фр. Louis Adam
Louis Adam.jpg
Основна інформація
Дата народження 3 грудня 1758(1758-12-03)[1][2][…]
Місце народження Мюттерсольц, Селеста-Ерстен, Нижній Рейн, Ельзас
Дата смерті 8 квітня 1848(1848-04-08)[1][3][…] (89 років)
Місце смерті Париж[5]
Громадянство Франція
Професії піаніст, композитор, музичний педагог
Вчителі Jean-Frédéric Edelmannd
Відомі учні Joseph Daussoigne-Méhuld і Virginie Morel-du Vergerd
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону

БіографіяРедагувати

Жан-Луї Адан народився 3 грудня 1758 року в Ельзасі[6]. Син Матіаса Адама і Марії-Доротеї Меєр. У 1775 році переїхав до Парижа, щоб вчитися у Жана Фредеріка Едельмана. Був популярним піаністом, написав ряд фортеп'янних творів, проте справжню відомість здобув як музичний педагог, професор Паризької консерваторії з 1797 по 1842 рік. Серед його численних учнів — Фрідріх Калькбреннер, Фердинанд Герольд та інші. У 1802 році він одружився на своїй учениці Елізі Кості, донці відомого лікаря. Після року шлюбу у них народився син Адольф (нар. 24 липня 1803 року)[7].

У 1829 році йому присвоєно Орден почесного легіону Франції.

Два підручника з фортеп'яно, опубліковані Аданом (фр. Méthode ou principe générale du doigté pour le Forté-piano; 1798 і фр. Méthode nouvelle pour le Piano; 1802), були досить популярними, другий з них був перевиданий в 1826 році у Відні в перекладі Карла Черні.

ТвориРедагувати

Шість сонат для клавесина або фортеп'яно та віолончелі тв. 2, опубліковано в 1778 році мадам Ле Маршан в Парижі[8]

Тріо-соната для клавесина чи фортеп'яно з віолончеллю та контрабасом тв. 3, опубліковано в 1781 році мадам Ле Маршан в Парижі[9]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. база даних Léonoreministère de la Culture.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. International Music Score Library Project — 2006.
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116006730 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. а б Адам // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 19071909. (рос.)
  7. Louis Adam (de). Epoche Napoleon. Процитовано 2019-09-10. 
  8. Ross Lee Finney, Jean Marie Leclair (l'Aine), Laurence Boulay. Six sonates pour violon et clavecin ou piano, recueillies par Marc Pincherle // Notes. — 1954. — Т. 11, вип. 2 (1 березня). — С. 269. — ISSN 0027-4380. — DOI:10.2307/892661.
  9. Albert Cohen, Francois Francoeur, Jean-Louis Petit, Jean-Louis Duport, Laurence Boulay. Sonate 6 (1er livre) pour violon et basse continue (clavecin ou piano) // Notes. — 1970. — Т. 26, вип. 3 (1 березня). — С. 607. — ISSN 0027-4380. — DOI:10.2307/896889.

ЛітератураРедагувати