Карл Черні (нім. Carl Czerny, 21 лютого 1791 — 15 липня 1857, там само) — австрійський піаніст та композитор чеського походження. Помер і народився в Відні, і вважався одним з найкращих викладачів гри на фортепіано в цьому місті. Серед його учнів були Леопольд де Мейєр та Ференц Ліст, який присвятив Черні свої «Трансцендентні етюди».

Карл Черні
Carl Czerny
Зображення
Карл Черні, літографія Й. Крегубера
Основна інформація
Дата народження 21 лютого 1791(1791-02-21)
Місце народження Відень
Дата смерті 15 липня 1857(1857-07-15) (66 років)
Місце смерті Відень
Поховання Віденський центральний цвинтар
Громадянство Австрійська імперіяАвстрійська імперія
Національність чех
Професія піаніст, композитор, педагог
Освіта Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі Людвіг ван Бетховен[1], Антоніо Сальєрі, Йоганн Непомук Гуммель і Муціо Клементі
Відомі учні Ференц Ліст[1], Теодор Куллак, Теодор Лешетицький[2][3], Karl van Beethovend, Theodor Döhlerd, Alfred Jaëlld, Альфред Калниньш, Friederike Bäuerled[4] і Сигізмунд Тальберг
Інструменти фортепіано
Жанр класична музика
CMNS: Файли у Вікісховищі

Черні написав понад 800 творів для фортепіано; особливою популярністю користуються його етюди, зокрема цикли «Школа швидкості» («École de velocité» op. 299), «Мистецтво спритності пальців» («Kunst der Fingerfertigkeit» op. 740). Окрім етюдів К.Черні є автором трьох сонат Op.119, п'єс «Pastorale», op. 121 i «Sentimentale», op. 120, а «Фантазії f-moll», op. 226 для фортепіано в 4 руки та «Концерту для фортепіано в 4 руки з оркестром», op. 153.

Йому належить також книжки «Повне теоретико-практичне вчення про композицію» (1849), «Нарис історії музики» (1851) та мемуари.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати