Жак де Вітрі
Жак де Вітрі (*Jacques de Vitry, бл. 1170, Реймс —1 травня 1240, Рим) — католицький церковний діяч, хроніст, учасник П'ятого хрестового походу.
Жак де Вітрі | |
---|---|
фр. Jacques de Vitry лат. Jacobus de Vitriaco | |
| |
Народився |
бл. 1170 м.Реймс |
Помер |
1 травня 1240 Рим |
Поховання | Oignies Abbeyd |
Країна |
![]() |
Національність | француз |
Діяльність | історик |
Галузь | богослів'я |
Alma mater | Паризький університет |
Знання мов | латина і французька[1] |
Учасник | П’ятий хрестовий похід |
Посада | Латинський патріарх |
Термін | 1238—1240 роки |
Попередник | Жеральд Лозаннський |
Наступник | Роберт Нантський |
Конфесія | католицтво |
Рід | де Вітрі |
Життєпис
ред.Походив зі шляхетського роду де Вітрі. Народився ймовірно у Реймсі близько 1170 року (за іншими відомостями 1160 року). Навчався в університеті Сорбонни, де він став магістром. Обрав кар'єру церковника. У 1208 році подрожував графством Намюр. У 1210 році став постійним кліриком в пріораті Сан-Ніколас д'Ойгні в Льєзький єпархії. Протягом 1211—1213 років виступав з проповідями проти альбігойців, закликаючи німецьких та французьких феодалів до походів проти останніх в Лангедоку.
У 1214 році стає єпископом Акри в Палестині. Того ж року брав участь в Альбігойському хрестовому поході, був учасником облоги Тулузи. У 1216 році прибув до цієї єпархії. Згодом став учасником П'ятого хрестового походу на чолі із Людовиком IX, королем Франції. У 1218—1220 роках брав участь в облозі Дамієтти в Єгипті. У 1225 році повернувся до Європи.
У 1229 році папа римський Григорій IX звів Жака де Вітрі в сан кардинала та призначив субурбікарієм і єпископом Тускулумським. З цього моменту працював при папському дворі. У 1229—1239 роках як папський легат здійснив низку дипломатичних завдань, зокрема у 1232 році здійснив посольство до імператора Фрідриха II. У 1238 році обирається Латинським патріархом Єрусалима, проте ніколи не приступив до своїх обов'язків оскільки папа римський не затвердив цей вибір. Наприкінці життя став деканом колегії кардиналів. Помер у 1240 році. У 1241 році поховано в абатстві Ойгні.
Творчість
ред.У 1219 році розпочав писати «Історію Єрусалиму» (інший варіант «Східна історія», «Historia Hierosolymitana»). Вона охоплює період від появи ісламу до останніх хрестових походів. Втім зумів завершити лише дві частини.
В також в доробку Жака де Вітрі є сотні проповідей та листів до папи римського Гонорія III. Давав опис життя студентів Сорбонни, діяльності святих бегінок у Льєжі.
Джерела
ред.- Fulton, Rachel, and Bruce W. Holsinger. History in the comic mode medieval communities and the matter of person. New York: Columbia University Press, 2007. pg 45
- Vera von der Osten-Sacken: Jakob von Vitrys «Vita Mariae Oigniacensis». Zu Herkunft und Eigenart der ersten Beginen. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2010, ISBN 978-3-525-10102-5 (Zugleich: Göttingen, Universität, Dissertation, 2008).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак де Вітрі |
- ↑ CONOR.Sl