Жаймі да Сілва Граса (порт. Jaime da Silva Graça; нар. 30 січня 1942, Сетубал, Португаліяпом. 28 лютого 2012, Лісабон, Португалія) — португальський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.

Ф
Жаймі Граса
Жаймі Граса
Жаймі Граса у 1972 році
Особисті дані
Повне ім'я Жаймі да Сілва Граса
Народження 30 січня 1942(1942-01-30)
  Сетубал, Португалія
Смерть 28 лютого 2012(2012-02-28) (70 років)
  Лісабон, Португалія
Зріст 163 см
Громадянство Португалія Португалія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби

1959—1961
Португалія «Палмеленсі»
Португалія «Віторія» (С)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1961—1966 Португалія «Віторія» (С) 103 (32)
1966—1975 Португалія «Бенфіка» 159 (19)
1975—1977 Португалія «Віторія» (С) 41 (4)
1978—1979 Португалія «Сесімбра» ? (?)
1979 Португалія «Електріку» ? (?)
1980—1981 Португалія «Олівейренсіш» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1965—1972 Португалія Португалія 36 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився в Сетубалі, розпочав футбольну кар'єру в місцевій «Віторії». У футболці команди рідного міста дебютував у Прімейра-Лізі. У складі «Віторії» зіграв близько 150 офіційних матчів, тричі допомагав клубу дістатися фіналу кубку Португалії[1][2].

Протягом двох останніх сезонів у «Віторії» відзначився 28-а голами, влітку 1966 року перебрався у «Бенфіку». У футболці столичного клубу 7 разів вигравав національний чемпіонат та тричі ставав володарем кубку Португалії, зіграв за «Бенфіку» 229 матчів у всіх матчах (29 голів). Відзначився єдиним голом португальського клубу в програному в додатковий час (1:4) фінальному поєдинку Кубку європейських чемпіонів проти «Манчестер Юнайтед»[3].

5 грудня 1966 року Граса врятував життя собі і п'ятьом партнерам по команді, коли під час проведення гравцями «Бенфіки» гідромасажних процедур сталося коротке замикання. Він та ще шість гравців в цей момент були занурені в гідромасажну ванну. Завдяки тому, що Жаймі навчався на електрика перш, ніж стати професійним футболістом, зумів вибратися з басейну і вимкнути живлення. В результаті події загинув один з футболістів, Лусіану Фернандеш, єдиний, хто в момент замикання був повністю занурений під воду. Троє, включаючи самого Грасу, відбулися опіками. Решта знепритомніли, але залишилися живі[4][2].

Після всього шести поєдинків за останні два роки 33-річний Граса повернувся в свій перший клуб, завершивши кар'єру в 1977 році, загалом зіграв 303 матчі та відзначився 56 голами у Прімейра-Лізі. По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Тренував «Санта-Клару» з Азорських островів. У 1987 році вивів команду до другого дивізіону португальського чемпіонату, однак наприкінці сезону команда повернулася до третього дивізіону, а Жаймі Грасу звільнили з займаної посади.

Кар'єра в збірнійРедагувати

У футболці національної збірної Португалії дебютував 24 січня 1965 року в переможному (5:1) домашньому поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 1966 року проти Туреччини. Ротрапив до списку португальських футболістів, які поїхали на фінальну частину турніру в Англії, де зіграв у всіх матчах національної команди, яка завоювала бронзові нагороди чемпіонату світу 1966 року[5]. Також виступав за збірну Португалії, де вони поступилися господарям турніру на Кубку незалежності Бразилії 1972 року, цей матч також став останнім за національну команду для Жаймі[6]. У футболці збірної зіграв 36 матчів та відзначився 4-а голами, більшість цих поєдинків провів будучи футболістом «Бенфіки».

Граса допомагав Жозе Торрешу на невдалому чемпіонаті світу 1986 року в Мексиці, затьмарений справою Сальтильо.

СмертьРедагувати

Помер 28 лютого 2012 року в лікарні Лусіадаш в Лісабоні після тривалого лікування[7].

ДосягненняРедагувати

КлубніРедагувати

«Віторія»
«Бенфіка»
  •   Кубок Пошани (3)[9]

МіжнародніРедагувати

Португалія

ПриміткиРедагувати

  1. Sequeira, Pedro (6 October 2008). Década de 60: V. Setúbal mostra garras. Diário de Notícias (Portuguese). Процитовано 9 April 2020. 
  2. а б Escobar de Lima, Filipe (29 February 2012). Jaime Graça, o sexto elemento de luxo do Benfica. Público (Portuguese). Процитовано 25 May 2017. 
  3. O adeus a Wembley: as duas finais perdidas pelo Benfica (Portuguese). Mais Futebol. 30 September 2002. Процитовано 7 August 2017. 
  4. M., Craig (10 April 2013). A Misfortune Never Comes Alone – Benfica 1967, Part One. Beyond The Last Man. Процитовано 28 May 2014. 
  5. Paixão, Paulo; Castanheira, José Pedro (13 July 2016). A lenda dos Magriços começou há 50 anos. Expresso (Portuguese). Процитовано 9 April 2020. 
  6. Morreu o antigo jogador do Benfica Jaime Graça. i (Portuguese). 28 February 2012. Процитовано 9 April 2020. 
  7. Morreu Jaime Graça. Record (Portuguese). 28 February 2012. Процитовано 9 April 2020. 
  8. Especial 'Tetra'. Mística (Portuguese) (33) (Portugal: Impresa Publishing). April–June 2017: 78. ISSN 3846-0823. 
  9. а б Bicampeões para a história. Visão (pt) (Portugal: Impresa]] Publishing). May 2015: 48. ISSN 0872-3540. 

ПосиланняРедагувати