Жагель Петро Іванович
Петро Іванович Жагель (1923—1981) — радянський журналіст, редактор мелітопольської газети «Серп і молот» (1963—1981).
| Жагель Петро Іванович | |
|---|---|
| Народився |
28 квітня 1923 Казаки (Липецька область), Єлецький повітd, Орловська губернія, РСФРР, СРСР |
| Помер |
15 грудня 1981 (58 років) Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | журналіст |
| Нагороди |
    |
Біографія ред.
Петро Жагель народився 28 квітня 1923 року в селі Козаки Єлецького району. Дитинство Петра пройшло у Дніпропетровську, де його батько працював майстром на коксохімічному заводі. 1934 року через хворобу та інвалідність батька родина переїхала до Білорусії. У 1939 році Петро вступив до комсомолу, а в червні 1941 року закінчив середню школу.
Петра не виконував строкової служби в армії через інвалідність, але при підході німецьких військ до міста він добровільно вступив до 383-ї стрілецької дивізії на посаду літературного співробітника дивізіонної газети і служив у складі цієї дивізії до 1946 року, коли пішов у запас у званні старшого лейтенанта. У лютому 1946 року вступив до КПРС.
Після армії почав працювати власним кореспондентом обласної газети «Більшовик Запоріжжя», а згодом — газети «Запорізька правда». У 1949—1951 роках проходив навчання у Харківській обласній партійній школі, після чого знову повернувся до роботи кореспондентом у «Запорізьку правду». У 1957 році звільнився з газети через її реорганізацію і деякий час працював секретарем партійної організації колгоспу ім. Кірова у селі Вознесенка Мелітопольського району, але 1958 року повернувся власним кореспондентом до «Запорізької правди».
У березні 1963 року Петро Жагель був призначений редактором газети «Серп і молот» в Мелітополі (теперішній «Новий день»), і працював у ній до кінця життя[1].
Також 19 березня 1963 року «Серп і молот» став офіційним друкованим органом парткому мелітопольського виробничого колгоспно-радгоспного управління, райвиконкому, міськкому партії та міськвиконкому. 13 січня 1965 року статус газети «Серп і молот» трохи змінився — тепер вона була друкованим органом міської та районної Рад депутатів трудящих, міськвиконкому та райвиконкому. 1976 року газета була нагороджена почесною грамотою Верховної Ради УРСР[2].
Під керівництвом Петра Жагеля під час редакції «Серпа і молота» було створено громадську приймальню та літературне об'єднання, що підтримувало молодих письменників. У літературному об'єднанні розпочинали свою кар'єру мелітопольські письменники й поети, які згодом стали відомими літераторами: Павло Ловецький, Іван Олексенко, Олександр Фесюк.
Помер Петро Жагель 15 грудня 1981 року. Посаду редактора газети в 1982 році зайняв Степан Кузьмич Ткаченко[1].
Пам'ять ред.
- У 2010 році в Мелітополі було проведено конкурс журналістів міських та районних ЗМІ на премію імені Петра Жагеля[3].
Примітки ред.
- ↑ а б Жагель Пётр Иванович // Кто есть кто на Мелитопольщине / сост.: В. В. Коротун, ред.: Н. Н. Ефименко. — Харьков : Факт, 2004. — 520 с. — 3000 прим. — ISBN 966-637-183-9.
- ↑ Полухіна Т. (упорядник). Рядки історії. Тільки факти // Новий день. — 2013. — № 117—122 (18390—18395). — Число 22 (05). — С. 2—3.
- ↑ Мелитопольским журналистам впервые вручены премии имени Петра Жагеля // Мелитопольские ведомости. — 2010. — Число 04. — 07.
Література ред.
- Жагель Пётр Иванович // Кто есть кто на Мелитопольщине / сост.: В. В. Коротун, ред.: Н. Н. Ефименко. — Харьков : Факт, 2004. — 520 с. — 3000 прим. — ISBN 966-637-183-9.