Ефраїм Зурофф

американський історик

Ефраїм Зурофф (англ. Efraim Zuroff, р. 1948, Нью-Йорк) — ізраїльський історик американського походження. Глава єрусалимського відділення Центру Симона Візенталя. Відомий активністю в розшуку нацистських злочинців. Критикує країни Балтії, вважаючи, що в них відмовляються притягати до суду ряд нацистів через особливості місцевої політики історичної пам'яті[4][5][6].

Ефраїм Зурофф
англ. Efraim Zuroff
Народився 5 серпня 1948(1948-08-05)[1][2][3] (75 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк
Країна  США
 Ізраїль
Місце проживання Efratd
Діяльність Мисливець за нацистами, історик Нового часу, письменник, historian of the Holocaust
Alma mater Університет Єшиваd, Єврейський університет, Yeshivah of Flatbushd і Marsha Stern Talmudical Academyd
Знання мов англійська
Нагороди
Order of Duke Trpimir

Біографія ред.

Народився в Нью-Йорку, там же закінчив Університет Єшива, бакалавр з історії. Переїхав до Ізраїлю в 1970 році, в Інституті сучасного єврейства Єврейського університету здобув ступінь магістра з вивчення Голокосту. Там же захистив дисертацію по темі Голокосту.

Публікації ред.

Нагороди ред.

  • В знак визнання зусиль по полюванню на нацистів і за дослідження Голокосту, Зурофф був висунутий Президентом Сербії Борисом Тадичем і членами парламенту Сербії в якості кандидата на Нобелівську премію миру в 2008 році[7] .
  • 22 січня 2009 роки міська асамблея міста Нови Сад присвоїла Зуроффу звання почесного громадянина міста в знак визнання заслуг у боротьбі за пошук і покарання нацистських злочинців[8] .
  • 15 січня 2010 указом президента Хорватії Степана Месича Зурофф був нагороджений орденом князя Трпіміра за внесок в боротьбу з історичним ревізіонізмом і зміцнення антифашистських основ державності Хорватії[9] .
  • 16 лютого 2017 року Президент Сербії Томіслав Ніколіч вручив Золоту медаль за заслуги д-ру Ефраїму Зуроффу[10] за «виняткові досягнення» і його «самовіддане посвячення захисту правди про страждання євреїв, а також сербів, циганів та інших народів під час Другої світової війни» .

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119367505 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Babelio — 2007.
  3. Munzinger Personen
  4. Охотник за нацистами больше не боится ездить в Россию [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Русская служба Би-би-си, 1 ноября 2007
  5. Центр Визенталя называет Прибалтику «раем для доживающих век нацистов» [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] // РИА Новости, 4 января 2008
  6. Putin should be invited to Auschwitz. i24news.tv. 14.01.2015. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  7. Stories of Nazi-hunting. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 28 квітня 2020.
  8. Zuroff Novi Sad honorary citizen. B92. 20 січня 2009.[недоступне посилання з Июнь 2018]
  9. Odluka kojom se odlikuje Efraim Zuroff Redom kneza Trpimira s ogrlicom i danicom. Narodne novine. 15 січня 2010. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 28 квітня 2020.
  10. Serbian President Awards Efraim Zuroff Gold Medal [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання ред.