Еспарцет закавказький

вид рослин

Еспарцет закавказький (Onobrychis transcaucasica Grossh) — багаторічна рослина родини бобових[1][2], рослина яро­го типу, двоукісна.

Еспарцет закавказький
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Еспарцет (Onobrychis)
Вид:
O. transcaucasica
Біноміальна назва
Onobrychis transcaucasica

Характеристики ред.

Коренева система: добре розвинена, корені проникають у ґрунт на 3-4 м.  

Висота стебла 60 — 70 см іноді до 150 см, добре облиствена. Листя: складні, непарнопересті, листкові пластинки довгасті, загострені.

Квітки яскраво- і блідо-рожеві, зібрані в щільні китиці.  

Плід: боби напівкруглі.

Насіння: ниркоподібне, блискуче, жовто-зелене.

Вологолюбний, посухостійкий, зимостійкий.

Опис ред.

Багаторічна рослина родини бобових. (на одному місці росте 3-7 років)

Добре відпростає весною після укосів. Придатний для вирощування у районах із достатньою вологістю ґрунту. Рослина ярого типу.

Може рости на вапняних, кам'янистих ґрунтах і крутих схилах, але віддає перевагу сухим карбонатним чорноземам і темно-каштановим ґрунтам.

Для проростання насіння потребує вологи в 1,5 раза більше за свою масу. Насіння починає проростати при температурі ґрунту 3 — 5 °С. Оптимальною є температура 10 — 12 °С на глибині ґрунту 3 — 4 см. За таких умов сходи з'являються на 7 — 10-й день.

З еспарцету готують сіно, сінаж, зелений корм, використовують його і як пасовищне.

Зелена маса і сіно еспарцету розцінюються як відмінні, багаті поживними речовинами корми для всіх видів тварин. Випасання худоби на еспарцетовуму пасовищі або підгодовування тварин свіжою травою цієї культури сприятливо впливає на їх ріст і продуктивність.

Еспарцет — цінна медоносна культура. З 1 га його посіву одержують 200 кг високоякісного меду.

Вирощування еспарцету є дуже важливим напрямом екологізації і біологізації рослинництва, резервом успішного вирішення проблем як виробництва високоякісних кормів, так і покращення родючості ґрунту.

Примітки ред.

  1. Roskov Y., Kunze T., Orrell T., Abucay L., Paglinawan L., Culham A., Bailly N., Kirk P., Bourgoin T., Baillargeon G., Decock W., De Wever A., Didžiulis V. (ed) (2014). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2014 Annual Checklist. Species 2000: Reading, UK. Процитовано 26 травня 2014. 
  2. ILDIS World Database of Legumes. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 20 березня 2022.