Ескадрені міноносці типу «Украйна»
Ескадрені міноносці типу «Украйна» — тип ескадрених міноносців, що будувалися в 1904—1906 роках для Російського Імператорського флоту на судноверфі фірми «Ланге і син» в Ризі. До 10 жовтня 1907 року класифікувалися як мінні крейсери. Всього було побудовано 8 кораблів цього типу.
Ескадрені міноносці типу «Украйна» | |
Коротка назва | Ukrayna |
---|---|
Країна походження | СРСР |
Оператор | ВМФ СРСР і Російський імператорський флот |
Ескадрені міноносці типу «Украйна» у Вікісховищі |
Будівництво
ред.Вісім мінних крейсерів типу «Украйна» були побудовані Штеттинським машинобудівним Акціонерним товариством «Вулкан», під наглядом конструкторів і спостерігачів заводу і частиною його робочих в Ризі, куди були відправлені Штеттинською верф'ю «Вулкан» механізми, котли і багато іншого.
Заводу в Росії, який формально здійснював будівництво, залишалося лише дати замовлення на матеріали для корпусу, вміло зібрати його і змонтувати доставлені з Німеччини механізми. Слабка технічна оснащеність заводу Ланге, зрив термінів постачань замовленої на південних заводах сталі, посилення страйкового руху затримали термін готовності кожного з перших трьох міноносців на два місяці. Відправлення їх з першим ешелоном третьої Тихоокеанської ескадри не відбулося. Лише головний «Украйна», перебуваючи ще в 12 000 миль від місця Цусімського бою, змогла до дня цієї події провести випробування.
Конструкція
ред.Корпус
ред.Найбільша довжина мінних крейсерів 73,20 м, довжина між перпендикулярами 70 м, ширина найбільша 7,23 м.
Обшивка корпусу із сталевих листів товщиною на міделі близько 6 мм, в краях зменшується до 4 мм. Шпангоути 65 × 50 × 5 мм: в краях 55 × 45 × 5 мм. Відстань між ними 500 мм (крім машинного відділення). Бімси верхньої палуби 75 × 50 × 5 мм. Настил верхньої палуби від 7 мм до 4 мм. Дев'ять головних поперечних водонепроникних перегородок.
Їх основні недоліки вдалося ліквідувати в ході модернізацій. Остійність кораблів типу «Украйна» підвищили за рахунок укладання в трюмах 35 т твердого баласту.
Енергетична установка
ред.Головна енергетична установка
ред.Чотири водотрубних котли системи Нормана. Робочий тиск пари 16 атмосфер. Загальна нагрівальна поверхня всіх котлів 1340 м². Загальна поверхня колосникових решіток 22,2 м². Живлення котлів автоматичне, 4 донками, з підігрівачів, через фільтри. Є запас живильної води: в носовій цистерні 3,9 т, в машинному відділенні 2,5 т. Для питної води є запас у різних відділеннях 3,9 т. У машинному відділенні опріснювач на 3 тонни питної води на добу. Дві 4-циліндрові парові машини потрійного розширення. Діаметри циліндрів високого тиску 530 мм, середнього тисків 850 мм, два низького тиску 860 мм. Хід поршня 450 мм. Число оборотів в хвилину передбачалося 350. При цьому загальна потужністю близько 6200 л. с.
Гвинти з марганцевистої бронзи, трилопатеві, діаметром 2800 мм і з шагом 2630 мм.
Холодильник поверхневий, з окремою циркуляційною помпою. Запас вугілля для випробування 50 тонн; найбільша кількість вугілля, що вміщується у вугільних ямах — близько 130 тонн.
Електрика
ред.Електроенергію кораблям забезпечували дві динамо-машини загальною потужністю 32 к Вт, напругою 105 вольт. Два прожектори по 60 сантиметрів.
Озброєння
ред.Дві 75-мм гармати, чотири 57-мм гармати, два кулемети і 4 тумби до них. На перших 4 мінних крейсерах побудови 1904/5 року стояли 3 мінних апарати (один подвійний і один одинарний), на 4 останніх — два одиночних апарати діаметром 457 мм. Перші чотири мали 381 мм торпедні апарати в яких використовувалися торпеди зразка 1898 року. Торпеди мали такі характеристики: калібр — 381 мм; довжина — 5,18 м; маса — 430 кг; заряд — 64 кг піроксиліну; дальність ходу — 550 м на швидкості 28,5 вузлів і 915 м на швидкості 25 вузлів.
У 1909—1910 роках замість 75-мм і 57-мм гармат на всіх балтійських «добровольцях» встановили по дві новітні 102-мм гармати Обухівського заводу з довжиною ствола в 60 калібрів.
Екіпаж
ред.88 осіб, у тому числі 5 офіцерів і 3 кондуктори. Житлові приміщення розраховані на 80 осіб команди, 3 кондуктори, 6 офіцерів, одного командира.
Представники
ред.Назва | Закладено | Спуск | В строю | Флот | Статус |
---|---|---|---|---|---|
«Украйна» | ? | 21 вересня 1904 | 5 травня 1905 | БФ | Виключений зі списків в 1949 році. |
«Войськовий» | ? | 13 листопада 1904 | 3 червня 1905 | БФ | Виключений зі списків в 1949 році. |
«Туркменець-Ставропольський» | ? | 5 лютого 1905 | 28 червня 1905 | БФ | Виключений зі списків в 1949 році. |
«Казанець» | ? | 28 квітня 1905 | 3 травня 1906 | БФ | Виключений зі списків в 1916 році. |
«Стерегущий» | липень 1904 | 21 червня 1905 | 4 травня 1906 | БФ | Виключений зі списків в 1924 році. |
«Страшний» | липень 1904 | 23 грудня 1905 | 9 травня 1906 | БФ | Виключений зі списків в 1924 році. |
«Донський козак» | липень 1904 | 25 лютого 1906 | 6 липня 1906 | БФ | Виключений зі списків в 1924 році. |
«Забайкалець» | липень 1904 | 14 квітня 1906 | 19 липня 1906 | БФ | Виключений зі списків в 1923 році. |
Література
ред.- Мельников Р. М. Эскадренные миноносцы класса «Доброволец». — Военно-Морская коллекция. — СПб., 1999. — («Боевые корабли мира»)