Еріх Вальтер

Еріх Вальтер (нім. Erich Walther; нар. 5 серпня 1903, Горден-Штаупіц, Саксонія — пом. 26 грудня 1947, Бухенвальд) — німецький воєначальник, генерал-майор повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої світової війни 1939–1945. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Еріх Вальтер
Erich Walther
Народження	5 серпня 1903(1903-08-05) Горден-Штаупіц, Саксонія
Смерть	26 грудня 1947(1947-12-26) (44 роки) Бухенвальд, поблизу Веймара, Радянська зона окупації
Країна	Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	поліція порядку  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська  Люфтваффе
Рід військ	військова поліція, повітряно-десантні війська
Роки служби	1924–1945
Звання	Генерал-майор Люфтваффе
Командування	4-й парашутний полк, 2-га панцергренадерська дивізія «Герман Герінг»
Війни / битви	Друга світова війна: Західний фронт Голландська операція Битва за Роттердам Норвезька кампанія Середземноморський театр Операція «Меркурій» Східний фронт Битва за Ленінград Середземноморський театр Італійська кампанія Сицилійська операція Битва при Монте-Кассіно Західний фронт Операція «Маркет-Гарден» Східний фронт Східно-Прусська операція Битва за Берлін
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в чорному Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Нарукавна стрічка «Крит» Нагрудний знак парашутиста люфтваффе Нарвікський щит

Біографія

1 квітня 1924 року поступив на службу в поліцію Берліна. Служив у поліцейській адміністрації в Оппельні, а потім в Берліні. З 25 лютого 1933 року — командир взводу поліцейського загону «Веке», який 12 січня 1934 року після ряду переформувань перетворився на групу земельної поліції «Герман Герінг». З 1 січня 1935 року — командир роти 1-го (єгерського) батальйону полку ВПС «Герман Герінг». 1 жовтня 1935 року офіційно переведений на службу в Люфтваффе. З 1 жовтня 1937 року — командир роти 4-го (парашутного) батальйону полку ВПС «Герман Герінг», з 1 квітня 1938 року — роти 1-го батальйону 1-го парашутного полку. 1 квітня 1939 року переведений в інспекцію парашутних військ, а 10 листопада 1939 року очолив 1-й батальйон 1-го парашутного полку.

Учасник Французької і Балканської кампаній, а також висадки на Крит. 22 квітня 1942 року переведений в резерв ОКЛ. З 17 вересня 1942 року — командир 4-го парашутного полку. У вересні 1944 року одночасно очолював сформовану на базі полку бойову дивізійну групу «Вальтер». З 24 вересня 1944 року виконував обов'язки командира 2-ї моторизованої парашутної дивізії «Герман Герінг» (затверджений на посаді 30 січня 1945 року). 8 травня 1945 року взятий у полон радянськими військами. Помер у полоні.

Нагороди

• Знак парашутиста Німеччини (1936)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (18 квітня 1940)
  • 1-го класу (26 квітня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (24 травня 1940)
  • дубове листя (№ 411; 2 березня 1944)
  • мечі (№ 131; 1 лютого 1945)
• Нарвікський щит (1940)
• Нарукавна стрічка «Крит»
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Німецький хрест в золоті (14 квітня 1942)

Військова кар'єра

• 1 липня 1925 — вахмістр поліції
• 16 червня 1928 — лейтенант поліції
• 21 березня 1933 — обер-лейтенант поліції

---

• 1 жовтня 1935 — гауптман
• 19 червня 1940 — майор
• 1 січня 1942 — оберст-лейтенант
• 20 квітня 1942 — оберст
• 30 січня 1945 — генерал-майор

Див. також

• Критська повітряно-десантна операція
• Операція «Фастіан»
• Карл-Лотар Шульц
• Вальтер Кох
• Генріх Треттнер
• Людвіг Гайльман
• 1-ша парашутно-танкова дивізія «Герман Герінг»
• Десант на форт Ебен-Емаель

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.675-676 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Kurowski, Franz. Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Schiffer Military. ISBN 0-88740-749-8.
• Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
• Prominente ohne Maske — Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396

Посилання

• Walther, Erich. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 19 січня 2014. (нім.)
• Generalmajor Erich Walther. на geocities.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 19 січня 2014. (англ.)
• Erich Walther. на desertwar.net. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014. (англ.)
• Erich Walther General (1903—1947) [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Walther, Erich [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-майора Вальтера (англ.)