Ерстед

Ерсте́д (рос. эрстед, англ. oersted, нім. Oersted, Oe) — одиниця напруженості магнітного поля в СГС системі одиниць; дорівнює напруженості магнітного поля на віддалі 2 см від нескінченно довгого прямолінійного провідника, по якому тече струм 10 A. Уведена в 1930 році Міжнародною електротехнічною комісією. Названа на честь данського фізика Г.-К. Ерстеда.

unit of magnetic field strength^d і UCUM derived unit^d

ерстед
Загальна інформація
Система одиниць	СГС
Одиниця	напруженості магнітного поля
Позначення	Е або Oe
Названа на честь	Ганс Крістіан Ерстед
Розмірність	${\mathsf {M^{1/2}L^{-1/2}T^{-1}}}$
Перерахунок в інші системи
1 Е в...	дорівнює...
основних одиницях СГС	1 г1/2⋅см−1/2⋅с−1
одиницях SI	(4π)−1·103 А/м ≈ 79,57747 А/м

Визначення

Напруженості магнітного поля 1 E відповідає магнітна індукція 1 Ґс.

Згідно з формулою, що описує напруженість магнітного поля у вакуумі, яке створюється прямолінійним тонким безконечним провідником зі струмом,

$H=2{\frac {I}{cl}},$

де H — напруженість магнітного поля в ерстедах;

I — струм;

с — швидкість світла;

l — відстань від точки спостереження до провідника в сантиметрах, на відстані в 1 см від такого провідника, по якому пропускають струм силою 5 ампер = 5·(с/10) струмових одиниць СГСЕ, напруженість магнітного поля буде дорівнювати 1 ерстеду. Також поле у 1 ерстед утворюється в центрі нескінченно довгого прямого соленоїда у вакуумі із щільністю намотки 1000/(4π)≈79,58 витків на метр, по якому проходить струм в 1 А.

Зв'язок з іншими одиницями

Ерстед в основних одиницях СГС виражається як 1 г^1/2·см^−1/2·с⁻¹.

1 ерстед = 1000/(4π) A/м ≈ 79,5774715 А/м.

У геофізиці застосовується також позасистемна одиниця вимірювання напруженості магнітного поля гамма: 1 гамма = 10⁻⁵ Е.

Див. також

• Гаус
• Ампер-виток на метр
• Тесла

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.