Ернст Кеніг
Ернст Генріх Ганс Георг Кеніг (нім. Ernst Heinrich Hans Georg König; 12 травня 1908, Фульда — 4 березня 1986, Геттінген) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Ернст Кеніг | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Ernst König | |||||||||||
| Народився | 12 серпня 1908 Фульда, Кассель, Гессен, Німеччина | ||||||||||
| Помер | 3 березня 1986 (77 років) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН | ||||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||
| Військове звання |  Генерал-майор | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Біографія
ред.Син поліцейського Макса Кеніга і його дружини Матильди, уродженої Діцель. 11 травня 1927 року вступив на службу в охоронну поліцію. В 1935 році перейшов у вермахт і 1 жовтня був зарахований в 3-ю роту 15-го піхотного полку. 10 травня 1939 року призначений командиром роти 82-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. З 1943 року командував 12-м гренадерським полком. З кінця червня по 1 липня 1944 року — командир 31-ї піхотної дивізії, яка діяла в районі Могильова, з 11 по 22 липня — 550-ї гренадерської, з 20 листопада 1944 року — 28-ї єгерської дивізії, яка билася в Східній Пруссії. 12 квітня 1945 року був поранений та евакуйований в тил. Після закінчення війни брав активну участь в роботі ветеранських організацій.
Сім'я
ред.9 грудня 1933 року одружився з Мартою Якоб. В 1935 році народилась дочка.
Звання
ред.- Вахмістр поліції (1 квітня 1928)
- Обервахмістр поліції (1 січня 1930)
- Фельдфебель (1 жовтня 1935)
- Оберлейтенант (10 травня 1939)
- Гауптман (1 травня 1940)
- Майор (1 лютого 1942)
- Оберстлейтенант (1 жовтня 1943)
- Оберст (1 квітня 1944)
- Генерал-майор (30 січня 1945)
Нагороди
ред.- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Залізний хрест
- 2-го класу (1 жовтня 1939)
- 1-го класу (10 жовтня 1940)
- Нагрудний знак «За поранення»
- в чорному (10 липня 1940)
- в сріблі (16 вересня 1943)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (7 жовтня 1940)
- Німецький хрест в золоті (7 березня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (28 серпня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста
- лицарський хрест (16 вересня 1943)
- дубове листя (№598; 21 вересня 1944)
- Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (16 вересня 1943)
Література
ред.- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Kwasny A., Kwasny G. Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997