Ерехтей
Ерехтей, або Ерехфей (грец. Ερεχθεύς) — античний герой, шостий цар Афін, син Пандіона та Зевксіппи, брат Бута, Філомели і Прокни. Одружившись із Праксітеєю, дочкою Ерасіма та Дрогенії, мав трьох синів: Кекропа, Пандора й Метіона та чотири дочки: Прокріду, Креусу, Хтонію й Орітію, яку викрав Борей. У своїй державі Ерехтей установив нову віру, а спорудивши пам'ятник Немесіді, мав на меті відвернути злочини страхом і муками сумління.
| Ерехтей | |
|---|---|
 | |
| Посада | цар Афін[d] |
| Батько | Пандіон[1] |
| Мати | Зевксіппа |
| Діти | Кекропс, Прокріда, Пандор, Метіон[2], Thespiusd, Орнейd, Орітія, Креуса, Хтонія, Протогонія, Пандора, Аглавра[d], Алкон[d], Meroped, Евпалам, Сікіон і Colophoniad |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
За його владарювання до Афін прибула Деметра. За фіванськими переказами, Ерехтей прибув до Афін з Єгипту під час голоду і привіз із собою велику кількість зерна; його обрали володарем і він установив свята на честь Деметри (варіант: Ісіди). За міфом, Ерехтей воював з містом Елевсіном, на допомогу якому прийшов син Посейдона Евмольп із фракійським військом. Щоб перемогти, Ерехтей приніс у жертву Посейдонові свою дочку Хтонію, а її сестри, крім малої Креуси, заподіяли собі смерть, бо заприсяглися померти, коли вмре хоч одна з них. Ерехтей переміг і вбив Евмольпа, але сам загинув від блискавки, якою на прохання Посейдона вразив його Зевс;
Ерехтей — син Дардана, онук Зевса, володар Троади;
Ерехтей — один з епітетів Посейдона.
Примітки ред.
- ↑ Gantz T. Mythes de la Grèce archaïque — Paris: Éditions Belin, 2004. — P. 1387. — ISBN 978-2-7011-3067-5
- ↑ Любкер Ф. Metion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 866.
Література ред.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.