Дардан
Дардан (грец. Δάρδανος) — син Зевса й Електри, міфічний родоначальник дарданів (троянців), а через Енея — і римлян.
| Дардан | |
|---|---|
| Посада | король Троїd |
| Батько | Зевс[1][2] |
| Мати | Електра[1][2] |
| Діти | Іл, Zacynthusd, Ідея, Deimasd, Idaeusd і Ерихтоній Дарданськийd[2] |
Спочатку жив в Аркадії, але після вбивства свого брата, гнаний докорами сумління, блукав по різних країнах; нарешті прибув до Азії, де його гостинно прийняв Тевкр і видав за нього заміж свою доньку Батію. Біля підніжжя гори Іда Дардан заснував місто Дардан, яке загинуло ще в доісторичний період. Після смерті Тевкра Дардан став троянським царем. Він привіз із собою статую озброєної Афіни, так званий Палладій, який постійно стояв у міському храмі. Троянці вірили, що Палладій Афіни охороняє місто від ворогів і дарує йому добробут.
Примітки ред.
- ↑ а б Дардан // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. X. — С. 139.
- ↑ а б в Любкер Ф. Dardanus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 372.
Література ред.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.