Дардан (грец. Δάρδανος) — син Зевса й Електри, міфічний родоначальник дарданів (троянців), а через Енея — і римлян.

Дардан
Народився
Arcadiansd[1] або Hesperia[d][2]
Посада цар Троїd
Батько Зевс[3][4]
Мати Електра[3][4]
Брати, сестри  • Манес
У шлюбі з Myrinad, Αρίσβηd, Батія (Троя) і Chrysed
Діти Іл, Zakynthosd, Idaead, Deimasd, Idaeusd і Ерихтоній Дарданськийd[4]

Спочатку жив в Аркадії, але після вбивства свого брата, гнаний докорами сумління, блукав по різних країнах; нарешті прибув до Азії, де його гостинно прийняв Тевкр і видав за нього заміж свою доньку Батію. Біля підніжжя гори Іда Дардан заснував місто Дардан, яке загинуло ще в доісторичний період. Після смерті Тевкра Дардан став троянським царем. Він привіз із собою статую озброєної Афіни, так званий Палладій, який постійно стояв у міському храмі. Троянці вірили, що Палладій Афіни охороняє місто від ворогів і дарує йому добробут.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати